Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №503/530/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №503/530/25

Суддя: Зубакова В. П.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1998/26 Справа № 503/530/25 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м.Кривий Ріг

Справа № 503/530/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Супрун Дмитро Володимирович, на ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року, яка постановлена суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У підготовчому судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання, а саме:

- Яка середньо-ринкова вартість транспортного засобу OPEL VIVARO, 2004 року випуску, об?єм двигуна 2463 см. куб, дата державної реєстрації: 30.05.2023, на дату проведення експертизи?

- Яка середньо-ринкова вартість 1/2 частини транспортного засобу OPEL VIVARO, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2463 см. куб, дата державної реєстрації: 30.05.2023, на дату проведення експертизи?

- Яка середньо-ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, об?єм двигуна 1598 см. куб, дата державної реєстрації: 12.11.2024, на дату проведення експертизи?

- Яка середньо-ринкова вартість 1/2 частини транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, об?єм двигуна 1598 см. куб, дата державної реєстрації: 12.11.2024, на дату проведення експертизи?

Також, позивачка просила суд зобов`язати відповідача ОСОБА_2 надати для огляду судовому експерту транспортний засіб VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1598 см. куб, дата державної реєстрації: 12.11.2024.

Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя судову автотоварознавчу експертизу.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

У разі ненадання вказаних транспортних засобів для огляду, визначити середню ринкову вартість подібних за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобілів, які зазначені в матеріалах справи.

Проведення експертизи доручено судовому експерту Варухі Валерію Орликовичу.

В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 503/530/25, 2/212/3202/25.

Зобов`язано ОСОБА_2 надати для огляду судовому експерту транспортний засіб VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1598 см. куб, дата державної реєстрації: 12.11.2024.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової технічної експертизи покладено на позивачку ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Супрун Д.В., просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування відсутності необхідності у проведенні експертизи у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що середньоринкову вартість авто експерт може визначити без надання на огляд автомобіля, адже, середньоринкова вартість - це середня вартість авто серед інших аналогічних транспортних засобів. Якшо визначати вартість конкретного авто, то треба визначати ринкову вартість. В матеріалах справи наявні докази, що відповідач спочатку продав одне авто “по довіреності”, а за ті гроші придбав інше авто, яке є наразі в його володінні - VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, тому, відсутні підстави встановлювати середньоринкову вартість транспортного засобу OPEL VIVARO, 2004 року випуску. Крім того, вважає, що позивачка мала всі можливості зробити висновок оцінювача в позасудовому порядку, і навіть судового експерта.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Деменкову Є.С., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд першої інстанції керувався ст.103 ЦПК України та виходив з того, що у даній справі існує спір щодо поділу майна, а саме: транспортного засобу марки OPEL VIVARO, 2004 року випуску, об?єм двигуна 2463 см. куб, дата державної реєстрації: 30.05.2023, VOLKSWAGEN TOURAN, 2006 року випуску, об?єм двигуна 1598 см. куб, дата державної реєстрації: 12.11.2024, для встановлення вартості яких та правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин першої – третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами статті 100 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Тобто, призначення експертизи забезпечить дотримання судом основоположних прав сторін на рівність і змагальність, забезпечить можливість захисту власної позиції позивачки, тоді як висновок експерта, його прийняття як доказу буде досліджуватися у загальному порядку при розгляді справи по суті.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо призначення експертизи по даній справі, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Згідно частин четвертої, п`ятої статті 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

За правилами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Збирання доказів у цивільних справа не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 2). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3).

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 3, 4 частини 5).

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Враховуючи вищезазначене, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу про призначення експертизи з додержанням норм процесуального права, виконавши вимоги приписів статті 12 ЦПК України щодо сприяння учасникам судового процесу, зокрема, позивачці ОСОБА_1 , в реалізації нею прав, передбачених цим Кодексом.

Слід зазначити, що виходячи із матеріалів справи, остаточно оцінити докази у справі, зокрема, і висновок експерта, можливо лише при розгляді справи по суті, відповідно до положень статей 89 та 100 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для призначення експертизи у даній справі колегією суддів відхиляються.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки, згідно ч. 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, якщо, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, а у даному випадку спір по суті не вирішується та судові витрати підлягають розподілу при ухваленні рішення по суті спору судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Супрун Дмитро Володимирович, - залишити без задоволення.

Ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua