Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №683/1797/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/1797/25

Провадження № 22-ц/820/212/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Демчук В.М.

за участю: учасників справи та їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфереції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яку подано її представником ОСОБА_3 , на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року (суддя Кутасевич О.Г.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_4 . З приводу прийняття спадщини після смерті сина він звернувся до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини, однак отримав відмову у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказував, що не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством строк у зв`язку з тим, що на момент відкриття спадщини йому не було відомо про наявність спадкового майна, яке можна було б успадкувати.

Крім цього, посилався на свій похилий вік та душевні страждання у зв`язку з передчасною загибеллю сина як на причину пропуску строку.

Враховуючи викладене, просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що при вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд повинен встановити чи були у спадкоємця перешкоди для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та чи виникли ці перешкоди з поважних причин.

Вважає, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті сина, а зазначені ним причини не є поважними.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач був на похованні сина, а тому був обізнаний про відкриття спадщини.

На думку скаржниці, не повідомлення про інших спадкоємців не є обставиною, яка б перешкоджала позивачу звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Водночас вказує, що позивач ще в дитинстві залишив ОСОБА_4 та не проявляв до нього батьківської турботи та опіки, не займався його вихованням та утриманням. Відповідачка навіть не знала чи ОСОБА_1 являється юридично батьком ОСОБА_4 , оскільки вони майже не спілкувалися.

Зазначає, що позивач не навів та не обґрунтував поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій з прийняття спадщини та існували саме протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засідання відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Козак І.О. підтримав апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кравчук В.М. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини 3 статті 376 ЦПК України).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31 грудня 2024 року за заявою законного представника малолітньої ОСОБА_5 ОСОБА_2 . Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №626/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

22.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори для оформлення частки спадкових прав за законом після смерті сина.

Листом № 757/01-16 від 22 травня 2025 року завідувачкою Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В. відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та ухвалення рішення судом першої інстанції).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Як вбачається з позовної заяви, позов пред`явлено до ОСОБА_2 , її процесуальний статус в процесі розгляду справи визначено як відповідача, разом з тим, спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 . Відповідно, сама ОСОБА_2 не є належним відповідачем.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Суд першої інстанції не сприяв учасникам судового процесу у реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, не роз`яснив їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем, та не вирішив цього питання у порядку, передбаченому статтею 51 ЦПК України.

На стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем.

Колегія суддів вважає, що правильно вирішити спір про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини без участі належного відповідача неможливо.

Саме з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача має бути відмовлено в позові.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в позові.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 1816 грн. 80 коп судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яку подано її представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1816 грн 80 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай