Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №544/2662/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2662/25

пров. № 2/544/211/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 січня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Киричевської В.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 29367,47грн, судові витрати у розмірі 2422,40грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.11.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву - договір № TDB.2021.0011.33998 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі – Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі – Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана заява – договір. Сторони погодили істотні умови договору, і відповідачка своїм підписом підтвердила, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, що розміщені на офіційному сайті Банку) ознайомлена і згодна. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, відкривши відповідачці поточний рахунок, видавши відповідачці платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів в межах лімітів кредитної лінії. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором, станом на 03.09.2024 заборгованість відповідачки за кредитом становить 29367,47грн, яка складається з 9946,87грн- заборгованість за кредитом; 19320,60грн - заборгованість по сплаті відсотків. 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки - боржниці за Кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021. 27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідачки - боржниці за Кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021. Відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

У судове засідання представник позивача не прибув, просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Відзив на позовну заяву не надала.

Враховуючи, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, повторно не прибула та не надала докази поважності неприбуття у судове засідання, суд уважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

05.01.2026 згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30.11.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.

Згідно з п. 1. Договору підписанням цієї заяви – договору ОСОБА_1 беззастережно підтверджує прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до Договору в цілому; укладання з Банком шляхом приєднання до Публічного договору (оферти) АТ «МЕГАБАНК» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку», з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17 публічної частини Договору.

За п.2 Договору банк відкрив Клієнту: поточний рахунок в гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою; поточні рахунки в доларах США та в Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картка є власністю Банку.

Пунктом 4 Договору між сторонами узгоджено умови кредитування, зокрема, розмір максимального ліміту кредитної лінії 200000,00грн, строк кредиту 12 місяців, пільговий період 62 дні; процентна ставка у пільговий період 0,0001%; процентна ставка базова 56%, тип кредиту – кредитна лінія, мета кредиту – споживчі цілі, обов`язків мінімальний платіж – 5,0% від використаного доступного ліміту, строк оплати – передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок / нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставку за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним підписом відповідачки, суд уважає, що наявні підстави вважати, що відповідачка підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови.

Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов`язання за Договором, відкривши відповідачці поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідачки.

Відповідачка користувалась кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту за кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021 станом на 03.09.2024 складає 9946,87грн.

В порушення умов Договору відповідачкою не сплачені проценти за користування кредитом в розмірі 19320,60грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку.

Таким чином загальна сума вимог за Договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021 становить 29267,47грн.

Отже, на виконання умов кредитного договору Банк надав відповідачці кредитні кошти, а відповідачка в повному обсязі не повернула кредитні кошти, проценти та інші платежі за Кредитним договором.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021.

27.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021.

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги.

У даному випадку ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0011.33998 від 30.11.2021 у розмірі 29267,47грн, яке раніше належало АТ «МЕГАБАНК», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України. Таким чином ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором відповідачки.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

За правилом частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже, цілком обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачкою свого зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за користування кредитними коштами.

Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі №298/825/15-ц зазначає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).

Враховуючи викладене, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка по рахунку відповідачки містять ідентичні відомості щодо руху коштів за кредитним зобов`язанням.

Таким чином, позивач довів факт надання коштів позичальнику, оскільки надав відповідні докази (зокрема виписки за рахунками Позичальника), та надані позивачем розрахунок кредитної заборгованості підтверджено належними доказами. Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджується, зокрема, попереднім підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого позичальник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Відповідно до виписок по особовому рахунку позичальник здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Це свідчить про наявність кредитних зобов`язань та підтверджує, що позичальник отримав відповідні грошові кошти.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що кредитні кошти відповідачкою добровільно не повернуті, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 29267,47грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 11200грн.

Так, відповідно до ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, копію Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12115075 від 14.08.2025.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12115075 від 14.08.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги по стягненню з відповідачки заборгованості складає 11200,00грн.

Відповідно до детального опису наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 (додаток №2 до договору) та Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12115075 від 14.08.2025 адвокатом надані такі послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника – 1200,00грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника – 10000,00грн.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача участі в розгляді справи не приймав, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність проводити юридичний та фінансовий аналіз боржника, досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на ознайомлення з матеріалами справи та складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витрати на професійну правничу допомогу складають 4000,00грн.

Відповідно до положень ч.2 ст. 141 ЦПК України оскільки суд задовольнив позовні вимоги повністю позивач має право на відшкодування з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

Згідно вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, становить 6422,40грн.

Керуючись ст.1-18, 76-81, 137, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», юридична адреса: провулок Ушинського, 1, офіс 105, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за Кредитним договором №1371-0749 від 26.03.2024 в сумі 29267 (двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 47 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 9946,87грн; заборгованості за відсотками 19320,60грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», юридична адреса: провулок Ушинського, 1, офіс 105, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411, понесені судові витрати в сумі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення – 20.01.2026.

Суддя Н.В.Нагорна