Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №490/5458/25 — Миколаївський апеляційний суд

21.01.26

33/812/49/26

Єдиний унікальний номер судової справи 490/5458/25

Номер провадження 33/812/49/26 Головуючий у місцевому суді: Подзігун Г.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання – Шурмою Є.М.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецького Олексія Васильовича на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №374887, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва та був складений 28 червня 2025 року, зазначено, що 01 червня 2025 року о 03 год. 40 хв. в місті Миколаєві по вулиці Марка Кропивницького, біля будинку №110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки та моделі Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей мляво реагують на зміну світла, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). У встановленому законом порядку ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Згідно з висновком №725 від 01 червня 2025 року, водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.

Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із встановленого та підтвердженого належними та допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Не погодившись із судовим рішенням, 31 грудня 2025 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Білецький О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 грудня 2025 року та прийняти у справі нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі посилається на те, що з відеозаписів, доданих до справи, не вбачається, що транспортний засіб, у якому перебував ОСОБА_1 , рухався і був зупинений працівниками патрульної поліції. Так, у пізній час доби ОСОБА_1 опинився посеред міста і, зважаючи на погане знання місцевості, а також скоре наближення комендантської години, тобто з урахуванням того, що він не встиг би повернутись до свого друга чи доїхати додому, він припаркував автомобіль у дозволеному місці та очікував ранку.

В протоколі від 28 червня 2025 року зазначено конкретну адресу, де стояв автомобіль ОСОБА_1 , а саме вулиця Марка Кропивницького, №110, але в протоколі не вказано, що ним порушено ПДР рухаючись по вулиці Марка Кропивницького.

З моменту початку спілкування з представниками патрульної поліції і до моменту коли ОСОБА_1 відвезли в заклад охорони здоров`я для огляду, транспортний засіб стояв на одному і тому ж місці, його ніхто не перепарковував, щоб він нікому не заважав до ранку, допоки його заберуть. Тобто, транспортний засіб не зупинили тимчасово на узбіччі, для спілкування з представниками поліції, а він вже стояв у відведеному для паркування місці. Однак, суд першої інстанції не приділив увагу зазначеним обставинам, які свідчать про відсутність факту руху транспортного засобу.

Докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні. Транспортний засіб не рухався, а стояв припаркований у відповідному місці.

Звернуто увагу на те, що суд не наділений повноваженнями відшукувати підставу зупинки транспортного засобу виходячи з тих чи інших обставин конкретної ситуації. Проте, у випадку ОСОБА_1 саме суд першої інстанції і визначив підставу зупинки транспортного засобу – порушення комендантської години.

З відеозаписів, які долучено до матеріалів справи, чітко видно, що поліцейські не представились, не оголосили ОСОБА_1 підставу зупинки транспортного засобу, а діалог почався фактично у грубій формі з витребовування у нього документів. Протокол від 28 червня 2025 року так само не містить посилання на конкретний пункт ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», тобто з протоколу також не вбачається на якій підставі зупинено ОСОБА_1 , що надалі послугувало так званому виявленню ознак сп`яніння.

Отже, протокол від 28 червня 2025 року та інші документи, складені до нього після безпідставної зупинки, не є допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із відеозаписів з нагрудних боді-камер працівників поліції вбачається, що вони взагалі не мали конкретних ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а просто хаотично проводили всі можливі огляди, проведення яких в їх компетенції. Та, крім того, провели також незаконний огляд транспортного засобу.

Огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням ст.266 КУпАП, адже: він не є особою, яка керувала транспортним засобом; у представників поліції були відсутні підстави вважати, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння (про що свідчить і те, що вони просто проводили всі можливі огляди); були відсутні підстави проводити огляд в закладі охорони здоров`я.

Із відеозаписів нагрудних камер вбачається, що лікар дав ОСОБА_1 одну ємність для відбору одного зразку біологічного середовища (сечі). Кров у ОСОБА_1 для другого набору ємностей для підтверджуючого дослідження не взяли.

Таким чином, відібрання біологічного середовища (сечі) лише одним набором, який після занурення невідомих речовин та тестів відправлено на підтверджуюче дослідження, замість формування двох окремих наборів дослідження, а також не відібрання зразку крові для другого набору, є грубим порушенням вищезазначених вимог Інструкції, що могло мати вплив на достовірність результатів огляду.

При цьому, зранку того ж дня, 01 червня 2025 року, по прибуттю додому, до міста Херсона, ОСОБА_1 звернувся до закладу охорони здоров`я, де пройшов огляд на стан сп`яніння. Згідно з довідкою КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 15 червня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

Крім того, згідно із ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Жодних винятків щодо строку складення протоколу КУпАП не містить. Нібито вчинене правопорушення виявлене 01 червня 2025 року, однак протокол складено 28 червня 2025 року, майже через місяць, що є порушенням ч.2 ст.254 КУпАП.

В ході всього спілкування з патрульними, під час огляду на місці, в лікарні йому не було належно роз`яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист і ставить під сумнів висновок працівника поліції про доведеність вини правопорушника, і про істотне порушення його прав на захист при складанні протоколу.

Висновок складено без присутності поліцейського, адже 28 червня 2025 року під відеозапис представник поліції повідомив, що висновок їм передано.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння ОСОБА_1 не вручено, що позбавило його можливості не лише ознайомитись з його змістом, а й оскаржити його результати.

Матеріали справи не містять доказів на беззаперечне підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, тому, з урахуванням принципу «поза розумним сумнівом», за наявності сумнівів, вони мають тлумачитись на його користь.

В судове засідання, призначене на 21 січня 2026 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся апеляційним судом належним чином.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Отже, з урахуванням диспозиції вищевказаної норми та відсутності у законі застережень щодо обов`язків заслуховування думки учасників справи за цими обставинами, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 – адвокат Білецький О.В. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі – Порядок, в редакції, який діяв на час складання протоколу).

Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп`яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров`я.

Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Так, згідно з пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані саме наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ЕПР1 №374887, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва та був складений 28 червня 2025 року, встановлено, що 01 червня 2025 року о 03 год. 40 хв. в місті Миколаєві по вулиці Марка Кропивницького, біля будинку №110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки та моделі Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей мляво реагують на зміну світла, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). У встановленому законом порядку ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Згідно з висновком №725 від 01 червня 2025 року, водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З відеозапису здійсненого у лікарні, куди був доставлений ОСОБА_1 , вбачається, що медичний огляд полягав у проходженні тесту та відбору біологічного середовища (сечі) на предмет визначення стану наркотичного сп`яніння. Медичний огляд ОСОБА_1 проводився лікарем-наркологом у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради у встановленому законом порядку.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «МОЦПЗ» МОР від 01 червня 2025 року при медичному огляді встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди).

Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення.

Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735 вбачається, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи.

Відповідно до п.п.16,17,20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

При цьому, щодо відбору зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження у дві ємності та можливої неналежності результатів дослідження, апеляційний суд вказує на те, що строк зберігання таких зразків сплинув, а тому вказаний довід апеляційної скарги неможливо перевірити.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не заслуговують на увагу.

Слід також зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно, так як суд не може використовувати під час розгляду справи інші знання крім правових.

При цьому, отримання ОСОБА_1 самостійно довідки за результатами медичного огляду без присутності поліцейського зазначеного висновку не спростовує і жодним чином не дає підстав вважати такий висновок недійсним.

Крім того, не є слушним доводи захисника, які зазначені в апеляційній скарзі, з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та зупинки транспортного засобу.

По-перше, з відеозапису, що наявний в матеріалах справи, убачається, що представники поліції зверталися до ОСОБА_1 виключно, як до водія автомобіля, який зупинили, і він заперечень з цього не висловлював. По-друге, встановлено, що під час спілкування поліцейських з водієм, саме ОСОБА_1 (особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення) знаходився на водійському місці з увімкненими двигуном. По-третє, відповідно до інформації, що міститься на відеозапису, при спілкуванні із поліцейськими, водій не висловлював жодного заперечення та зауваження стосовно того, що саме він керував транспортним засобом, фактично поводив себе як водій транспортного засобу, відповідав на їх запитання та не повідомляв про керування автомобілем іншою особою.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що їде до свого друга, але заблукав, оскільки проживає у іншому місті.

До того ж, слід зазначати, що відеофіксація моменту зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.

Щодо правомірності зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу поліцейськими як і законність дій поліцейських при цьому не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння та законністю його результатів.

Також суду не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки. При цьому, з відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції звернули увагу останнього на порушення ним комендантської години.

До того ж, положення ст.266 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення (ст.256 КУпАП), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, не передбачають долучення до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, доказів законності зупинки поліцейським транспортного засобу.

Посилання захисника на те, що зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп`яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 , ніяким чином працівниками виявлено та перевірено не було, а тому підстав пропонувати йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у працівників поліції також не було, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з того, що водій, відносно якого у поліцейського є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Щодо доводів захисника про те, що складений протокол не відповідає вимогам ч.2 ст.254 КУпАП, оскільки його було складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, то, як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан сп`яніння 01 червня 2025 року. Лікарем-наркологом був проведений медичний огляд, зроблені ряд експрес тестів, що стали підставою для подальшого направлення біологічного матеріалу (сечі) ОСОБА_1 до лабораторії для проведення відповідних досліджень. Даний огляд потребував лабораторних досліджень, на проведення яких необхідний певний час, в зв`язку із чим ОСОБА_1 працівниками поліції було виписано повідомлення про необхідність з`явитися 28 червня 2025 року о 08 год. до Управління патрульної поліції в Миколаївській області для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення.

Отже, очевидно, що для проведення лабораторних досліджень для встановлення остаточного діагнозу, скерування висновку до уповноваженої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також вжиття заходів для виклику особи для ознайомлення зі змістом медичного висновку потрібен певний час і тільки після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений. Інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст.254 КУпАП, унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Крім того, КУпАП не вказує на наслідки складання протоколу через певний проміжок часу після проходження огляду, а тому вказані доводи апеляційної скарги судом не приймаються до уваги.

За такого, при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків районний суд правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, які об`єктивно підтверджено відеозаписом, наданим поліцейськими, що у відповідності до положень ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, розумних сумнів щодо наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не викликають.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.

Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом.

Відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

З огляду на наведене, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, оскільки керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та постановив законну та обґрунтовану постанову.

Істотних порушень суддею районного суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі норм КУпАП, на які вказує особа, яка подала апеляційну скаргу, та які б були підставними для скасування постанови районного суду, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду.

Зважаючи на викладене, а також на відповідність судового розгляду та постанови районного суду вимогам КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності та з урахуванням положень ст.33 КУпАП накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тому підстав для скасування постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 грудня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецького Олексія Васильовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т.В. Серебрякова