Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №479/1493/25 — Миколаївський апеляційний суд

20.01.26

33/812/48/26

Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 33/812/48/26 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП суддя Репушевська О.В.

Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря – Савчук В.В.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

прокурора – Артеменко Р.В.

розглянула, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави.

За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 41 від 29.09.2025 р., ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника 18 державно пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївської області, у відповідності до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» був суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав без поважних причин декларацію типу «При звільненні», подав таку декларацію 17.06.2025 р., хоча зобов`язаний був подати не пізніше 15.06.2025 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з його малозначністю, провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Зазначає, що під час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, судом не враховано обставини, які вплинули на подачу ним декларації типу «При звільненні» в термін, який перевищував місяць після звільнення та не встановлено наявності умислу на не подачу декларації, оскільки ним були вчинені всі дії з метою подачі останньої, що підтверджується інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до реєстру, ним, 11.06.2025 р. об 17.18 год. здійснено вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису, створено нову декларацію на основі існуючої, створеної 11.06.2025 р. об 17.19 год., та яка була частково ним заповнена. Проте, через погане самопочуття, а саме постійний головний біль, панічні атаки та біль і неприємні відчуття в кішкивнику, ним було перервано заповнення зазначеної декларації, та наступний вхід до системи за допомогою електронного підпису ним було здійснено 17.06.2025 р. об 10.36 год., де він продовжив заповнення раніше збереженої чернетки декларації, і вже об 12.40 год. цього ж дня ним було подано декларацію «При звільненні».

Звертає увагу на те, що у нього була відсутня мета приховати доходи, адже він постійно, будучи суб`єктом декларування (з 2023 - 2025 роки) подавалися щорічні декларації, та його дії не завдали шкоди інтересам суспільства та не було завдано збитків державним інтересам.

Наголошує, що матеріали не містять доказів, які б вказували, що він мав умисел, направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.

Просить врахувати незначний ступінь вчиненого ним правопорушення та те, що декларація після звільнення була подана із запізненням лише на два дні, той факт, що ним вчинялися попередні дії на заповнення даного типу декларації, а також те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та, в даному випадку, відсутні обтяжуючі обставини.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 41 від 29.09.2025 р., положення 18 державно пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївської області, попередження про недопущенням корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, роздруківки декларації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з чим погоджується апеляційний суд.

Не заперечуючи факт скоєння адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, внаслідок несвоєчасного подання декларації, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить, на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю та закрити провадження у справі.

Просить врахувати незначний ступінь вчиненого ним правопорушення та те, що декларація після звільнення була подана з запізненням лише на два дні, той факт, що ним вчинялися попередні дії на заповнення даного типу декларації, а також те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та в даному випадку відсутні обтяжуючі обставини.

Надаючи оцінку вказаним доводам апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 визнав протиправність своїх діянь, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема те, що він щиро розкаюється у вчиненому, засуджує свою неправомірну поведінку, обставин, що обтяжують відповідальність по справі не встановлено.

Апеляційний суд також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, декларація після звільнення була подана ОСОБА_1 з запізненням лише на два дні, ним вчинялися попередні дії на заповнення даного типу декларації. Крім того, матеріали справи не місять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у нього умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (Положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, відсутність суспільної шкоди його діяння, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, й можливістю обмежитися усним зауваженням.

На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі положень ст. 22, ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 22, 284, 293, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – скасувати.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва