Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №444/3573/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/3573/25 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М.

Провадження № 33/811/2026/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеконференції, з участю адвоката Клименка Олександра Віталійовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Клименка О.В. на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 10 листопада 2025 року,

встановив:

постановою Жовківського районного суду Львівської області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. – в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) – 605 /шістсот п`ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до постанови, 05.09.2025 року о 02 год. 54 хв. водій ОСОБА_1 на автомобільній дорозі - східний під`їзд до м. Львова, 4 км, керував транспортним засобом марки BMW M 5 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідність обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори, чим своїми діями порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, адвокат Клименко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постановуЖовківського районного суду Львівської області від 10 листопада 2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Стверджує, що факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 є недоведеним, момент зупинки автомобіля на відеозапис відсутній.

Звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на ухилення від огляду на стан сп`яніння, а поліція створила небезпечні умови, зазначивши, що після огляду у медичного закладі його не повернуть до місця знаходження автомобіля.

Більше того, ОСОБА_1 самостійно того ж дня пройшов огляд у КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень», який підтвердив відсутність стану наркотичного сп`яніння.

Заявляє, що мало місце порушення презумпції невинуватості та стандарту доказування «поза розумним сумнівом», а суд першої інстанції неналежно оцінив докази щодо відсутності стану сп`яніння.

Заслухавши пояснення адвоката Клименка О.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №443942 від 05.09.2025 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; CD-дисках з відеозаписом події, яка мала місце 05.09.2025 року за участі ОСОБА_1 ; рапорті працівника поліції від 05.09.2025 року; протоколі серії ЕПР1 №443937, який складений інспектором поліції Бігун І.О. за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, згідно з яким 05.09.2025 02:37:00 АД М06 - Київ-Чоп 502км водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ BMW M 5 НОМЕР_2 під час зупинки та спілкування із працівником поліції розпочав рух ТЗ та не виконував вимогу про зупинку ТЗ шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору із увімкненням спеціального звукового сигналу та в подальшому був зупинений працівниками поліції шляхом блокування ТЗ;

Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом.

Щодо апеляційних тверджень, про неповноту дослідження судом першої інстанції доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд вважає такі безпідставними.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водія за як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із оглянутого відео записаного на СD-дисках (три диски) події, яка мала місце 05.09.2025 року за участі ОСОБА_1 , встановлено, що патрульний автомобіль працівників поліції зупинив транспортний засіб марки BMW M 5 д.н.з., яким керував ОСОБА_1 , виявивши у водія ознаки наркотичного сп`яніння, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак, водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з тих підстав, що працівники поліції можуть становити загрозу його життю, і він не може їм довіряти (сlip 15, 16, диск №2).

Крім того, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення. Такий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Інші доводи апеляційної скарги в були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності –– ОСОБА_1 – адвоката Клименка Олександра Віталійовича – залишити без задоволення.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 10 листопада 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ