Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №438/1669/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 438/1669/25 Головуючий у 1 інстанції: ПАНТЕЛЄЄВ Д.Г.

Провадження № 22-ц/811/3658/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького районну Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи: державний нотаріус Панкевич Руслан Іванович, державний нотаріус Матолич-Обрізко Галина Степанівна про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій №203 від 15.08.2023 року, зобов`язання вчинити нотаріальну дію та визнання права власності на спадщину,-

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького районну Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в якому просили:

- визнати незаконною постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій №203 від 15.08.2023 року;

- зобов`язати Бориславську державну нотаріальну контору видати свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_3 у м. Бориславі, м. Трускавці, а також згідно документів, виданих компетентними органами Польщі та ФРН;

- визнати протиправною тривалу бездіяльність Дрогобицького МБТІ та ЕО і зареєструвати спадкове майно та землю за спадкодавцем ОСОБА_3 , яка була примусово переселеною згідно Міждержавної угоди від 09.09.1944 року;

- визнати за позивачем право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; на житловий будинок по АДРЕСА_2 ; на земельні ділянки площею 3 га у м. Бориславі та 7 га у м. Трускавець (замість залишеної в Польщі); інше спадкове майно і землю в Польщі, ФРН, що підтверджене документами;

- стягнути солідарно з відповідачів матеріальну та моральну шкоду в сумі 10 000 000 грн (геноцидна пенсія і втрата доходів за 1944-2025рр., неможливість скористатися спадковим майном примусово переселеної ОСОБА_3 в Україні 1944-2025рр.).

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького районну Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи: державний нотаріус Панкевич Руслан Іванович, державний нотаріус Матолич-Обрізко Галина Степанівна про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій №203 від 15.08.2023 року, зобов`язання вчинити нотаріальну дію та визнання права власності на спадщину повернуто заявнику ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд не врахував долучену до матеріалів справи довіреність, посвідчену державним нотаріусом Бориславської держнотконтори Панкевичем Р.І. 11.08.2023 року, згідно якої вона (Неїлик Г.М.) уповноважена представляти інтереси ОСОБА_2 в судах усіх інстанцій з правом пред?явлення позову, та такі її права не підлягає обмеженню судом. Покликаючись в оскаржуваній ухвалі на ч. 2 ст. 60 ЦПК України, згідно якої у малозначних спорах або трудових справах представником у суді може бути будь-яка повнолітня особа, суд не врахував, що зазначена норма закону не забороняє представництво в інших справах за довіреністю, оскільки застосуванню підлягатиме загальне правило, передбачене ст.ст. 58, 62 ЦПК України про участь у справі представника учасника справи, яке не підлягає обмеженню. Представництво в судах здійснюється не виключно адвокатами, коли йдеться про особисті інтереси та права співпозивача, який діє не як комерційний представник, а як уповноважена родичка. Вважає, що судом першої інстанції порушено право позивачів на доступ до правосуддя, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України. Повернення позову через формальні підстави без надання можливості усунути недоліки є непропорційним втручанням у право на судовий захист. Отже, на її думку, суд мав надати строк для усунення недоліків з дотриманням вимог процесуального закону, а не одразу повертати позовну заяву позивачам.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено статтею 175 ЦПК України.

Так, згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулися до суду з позовом до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького районну Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій №203 від 15.08.2023 року, зобов`язання вчинити нотаріальну дію та визнання права власності на спадкове майно.

Повертаючи позовну заяву, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підписана позивачкоюОСОБА_2 , що є підставою відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України для її повернення позивачу, оскільки справа не є малозначною, а ОСОБА_1 , враховуючи вимоги ст.60 ЦПК України не має передбаченого законом права на звернення до суду в інтересах і від імені ОСОБА_2 . При цьому, суд враховував долучену до матеріалів позовної заяви довіреність, посвідчену 11.08.2023 року державним нотаріусом Бориславської нотаріальної контори Панкевичем Р.І., згідно якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 вести її справи у всіх судах України з правами, які надано законом позивачу, в тому числі з правом пред`явлення позову, однак дійшов висновку, що у даній справі, яка згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України не є малозначною, ОСОБА_1 не має передбаченого законом права на звернення до суду в інтересах і від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується не повністю.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сформована в системі «Електронний суд» та підписана ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом, наданим КНЕДП АЦСК АТ КБ «Приват Банк» 23.10.2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с. 61), яка свідчить про належне підписання позовної заяви ОСОБА_1 та відсутність передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підстав для її повернення в частині позовних вимог останньої.

Враховуючи наведене, колегія судів приходить до висновку, що при вирішенні питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суд проявив надмірний формалізм у застосуванні законодавчих положень, чим порушив статтю 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка містить гарантії справедливого судочинства, та неправомірно повернув позовну заяву обом позивачам, обмеживши право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.

При цьому, повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 з посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд правильно виходив з того, що така не підписана останньою, що є підставою для повернення ОСОБА_2 позовної заяви, поданої ОСОБА_1 від її імені на підставі довіреності, яка не є належним документом на підтвердження повноважень Неїлик Г.М. як представника ОСОБА_2 у даній категорії справ.

Доводи скарги щодо невиконання судом вимог процесуального закону про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення її недоліків колегія суддів вважає безпідставними, оскільки п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України імперативно визначено, що позовна заява, яка не підписана позивачем, повертається позивачу, при цьому надання позивачу можливості залишення такої позовної заяви без руху з наданням строку для усунення її недоліків зазначеною нормою закону не передбачено.

З наведених мотивів, ухвалу суду в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 слід скасувати, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду, ухвалу суду в частині повернення позовної заяви ОСОБА_2 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1, 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 скасувати, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року в частині повернення позовної заявиОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 січня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра