Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №464/5335/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/5335/25 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/3124/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу музичного інструмента баяна «Москва», укладений між ним та відповідачем; зобов`язти сторони провести реституцію, а саме повернути баян «Москва» разом із чохлом у власність та користування ОСОБА_1 , а грошові кошти у розмірі 2200,00 грн – у власність та користування ОСОБА_4 .

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним виконано у повному обсязі, тому вважає, що, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції проявив надмірний формалізм. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Право на судовий захист реалізується особою, зокрема, шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 175 ЦПК України.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Процесуальний наслідок недодержання особою вимог, зокрема, статті 177 ЦПК України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 185 ЦПК України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, а саме для: зазначення повного ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відповідача; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; подання підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчення належним чином копій усіх письмових доказів.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду, зокрема, не подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; а також підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права».

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2025 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подав заяву про усунення недоліків, в якій уточнив анкетні дані учасників справи та подав належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем вчинялись дії щодо усунення недоліків позовної заяви та частково усунуто недоліки позовної заяви, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

За таких обставин суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 серпня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 21.01.2026

Головуючий

Судді