Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №462/6492/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/6492/25 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А. І

Провадження № 22-ц/811/3731/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,

судді: Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю секретаря Підлужного В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 27 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (в подальшому – «позивач», «ТзОВ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Договором № 454678-КС-001 про надання кредиту від 02.10.2022 року в розмірі 31 675 грн 60 коп. з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 10 000 грн 00 коп., сума прострочених платежів по процентах 20 175 грн 60 коп., сума прострочених платежів за комісією 1 500 грн 00 коп., а також сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 02.10.2022 року між сторонами було укладено договір № 454678-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» (в подальшому – «Кредитний договір»), відповідно до п. 1 якого ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Кредитного договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Однак боржник свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого у боржника станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 31 675 грн 60 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000 грн 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах – 20 175 грн 60 коп.; суми прострочених платежів за комісією – 1 500 грн 00 коп., стягнення яких і є предметом позовних вимог (а.с. 1-9).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 454678-КС-001 від 02.10.2022 року у розмірі 20 000 грн 00 коп., а також 1 529 грн 50 коп. судового збору. (а.с. 68-77).

Дане рішення оскаржив представник позивача.

Апелянт просить оскаржуване частково змінити, а частко – скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, по кредитному договору №454678-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.

Вважає, що розмір стягнутих відсотків за користування кредитом, стягнутий судом, не є обґрунтованим, оскільки такий мав би місце лише у випадку належного виконання відповідачем зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно графіка платежів.

Також зазначає, що комісія за надання кредиту передбачена як умовами кредитного договору, так і Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної, які були підписані позивачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії (а.с. 82-96).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою, запропоновано учасникам справи протягом 15-ти днів подати до суду свій відзив на апеляційну скаргу та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 103-104).

Вся кореспонденція, надіслана відповідачу судами (як першої, так і апеляційної інстанцій) на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу його місця проживання (зазначену відповідачем також і у укладеному ним Кредитному договорі), повернулася до згаданих судів з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» та «адресат відсутній» (а.с. 65-67, 109),

Клопотань від інших учасників справи про апеляційний розгляд справи з їх повідомленням до суду не поступало.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Однією з позовних вимог ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 є вимога про стягнення з останнього на користь ТзОВ «Бізнес Позика» 1 500 грн. прострочених платежів за комісією.

Ні у Кредитному договорі (а.с. 12), ні у Правилах надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика» (а.с.35-44) не зазначено, за які саме послуги стягується ця «комісія», а у паспорті споживчого кредиту ці 1 500 грн. зазначені, як «комісія за надання кредиту» (а.с. 18).

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Дії по «наданню кредиту» є діями, які Кредитодавець (позивач) здійснює на власну користь (ведення кредитної справи, оформлення договору, облік заборгованості споживача тощо). В свою чергу, наявність Кредитного договору та процесу кредитування передбачає і дії, які споживач (позичальник) здійснює на користь Кредитодавця (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє Кредитодавець або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього тощо).

Відтак, умови Кредитного договору, якими передбачена «комісія за надання кредиту», є нікчемними згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частини другої статті 215 ЦК України.

Позивачем, як у поданій ним до суду позовній заяві, так і у апеляційній скарзі, також не обґрунтовано законності вимоги про стягнення «комісії за надання кредиту».

За наведених вище обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 500 грн. і доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Як вбачається з умов Кредитного договору та матеріалів справи в цілому, розмір процентів, які мав би сплатити відповідач за користування кредитними коштами та стягнення яких і є предметом позовних вимог, цілком і повністю залежить від строку користування відповідачем цими кредитними коштами.

Як також стверджується матеріалами справи, нарахування процентів, стягнення яких є предметом позовних вимог, позивачем проведено за період кредитування, який передбачений умовами Кредитного договору (з 02.10.2022 року по 22.01.2023 року включно) та з застосуванням процентної ставки у розмірі 1,16395 % (за період з 02 по 30.10.2022 року) та у розмірі 2,0 % (за період з 31.10.2022 року по 22.01.2023 року включно), тобто – у розмірах, які також передбачені Кредитним договором.

Обмеження максимального розміру денної процентної ставки були введені лише з 24 грудня 2023 року – з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто – вже після 22.01.2023 року.

Крім цього, пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 120 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (тобто – до 21 квітня 2024 року включно), було встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати - 2,5 %, що є більшим розміром, ніж застосовані позивачем передбачені Кредитним договором 1,16395 % та 2,0 %.

Частиною 2 статті 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Застосовані позивачем 1,16395 % та 2,0 %процентів за користування кредитними коштами в період з 02.10.2022 року по 22.01.2023 року включно були передбаченими Кредитним договором і заборони на застосування процентів у цих розмірах у зазначений період не містило і чинне цивільне законодавство.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 20 175 грн 60 коп. прострочених платежів по процентах за період з 02.10.2022 року по 22.01.2023 року включно підлягає до задоволення у повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1), і що суд апеляційної інстанції, у випадку зміни рішення або ухвалення нового, відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).

Позивач за подачу позовної заяви сплатив 2 422 грн. 40 коп. судового збору (а.с. 10), а за подачу апеляційної скарги – 3 633 грн. 60 коп судового збору (а.с. 101), разом: 6 056 грн. 00 коп.

За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 30 175 грн. 60 коп.(10 000 грн. тіла кредиту + 20 175 грн. 60 коп. заборгованості по сплаті процентів), що становить 95,26 % від заявлених позовних вимог у розмірі 31 675 грн. 60 коп.

95,26 % від 6 056 грн. 00 коп. суми судового збору, сплаченого позивачем, становить 5 769 грн. 22 коп., які також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового – про часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року – 3 328 грн. 00 коп.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідача 31 675 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором.

Відтак, ціна позову у цій справі складає 31 675 грн. 60 коп., що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп. х 250 = 832 000, 00 грн).

Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 31 675 грн. 60 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» частково задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 27 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»30 175 (тридцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 60 коп. заборгованості за Договором № 454678-КС-001 про надання кредиту від 02.10.2022 року, з яких:

- 10 000 грн. – сума прострочених платежів по тілу кредиту;

- 20 175 грн. 60 коп. – сума прострочених платежів по процентах за період з 02.10.2022 року по 22.01.2023 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 5 769 (п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 22 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 21 січня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.