Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №537/5949/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/141/2026

Справа № 537/5949/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Комунального підприємства «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в:

18 вересня 2025 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області через систему «Електронний суд» звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , за участі третьої особи КП «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 ; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що житлове приміщення, а саме кімната АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності зі статусом фонду житла – гуртожиток, відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про впорядкування статусу житлових будинків, формування та використання фондів житла соціального призначення та для тимчасового проживання громадян у м. Кременчуці» №223 від 19.03.2010. 26 березня 2009 року ОСОБА_1 видано корінець ордеру на жиле приміщення №106 серії «Д» на вищевказане житлове приміщення. Відповідач зареєструвався у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №438814984 від 08.08.2025 відсутні відомості про права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Комісію неодноразово здійснювалися перевірки 08.01.2025, 30.04.2025, 08.07.2025 законності користування громадянами жилими приміщеннями комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, однак жодного разу відповідач двері в кімнату не відчинив, зі слів сусідів було встановлено, що ОСОБА_1 не проживає в кімнаті АДРЕСА_1 більше одного року. За повідомленням Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області не виявлено актового запису про смерть ОСОБА_1 . Крім того, рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 28.11.2022 №1738 «Про зняття громадян з квартирного обліку» ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв`язку з придбанням житла. Оскільки ОСОБА_1 фактично не проживає у займаній кімнаті в гуртожитку більше одного року по теперішній час, про причини тривалої відсутності не повідомив, але добровільно з реєстрації не знявся, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області вважає порушеними свої права як власника кімнати в гуртожитку, оскільки фактично позбавлена у здійсненні права користування та розпорядження зазначеним об`єктом нерухомого майна. Також відповідач протягом тривалого часу не сплачує за комунальні послуги, про що зазначено в довідці ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс». Таким чином, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області вважає, що відповідач повністю втратив зв`язок з помешканням, оплату за комунальні послуги не здійснює, не займається утриманням житла більше ніж півроку. Жодних обставин щодо вчинення будь-якими особами перешкод ОСОБА_1 у користуванні житлом не встановлено. За таких обставин Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду за захистом свої законних прав та інтересів.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Галченко-Столяр М.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Щуренко Л.П. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В відповідності до ст.280 ЦПК України та враховуючи, що позивач не має наміру вирішити спір з відповідачами шляхом мирного врегулювання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про впорядкування статусу житлових будинків, формування та використання фондів житла соціального призначення та для тимчасового проживання громадян у м. Кременчуці» №223 від 19.03.2010 житлове приміщення, а саме, кімната АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності зі статусом фонду житла – гуртожиток.

26 березня 2009 року відповідачу ОСОБА_1 виданий ордер на жиле приміщення №106 серії «Д» на право займання жилого приміщення площею 8,72 кв.м., яке складається з однієї кімнати у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава видачі ордера: рішення виконкому міської ради від 29 грудня 2008 року №1334.

За даними Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 01.10.2025 №6790/01-27 згідно Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході проведення перевірки законності користування громадянами жилими приміщеннями комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади від 08.01.2025, 30.04.2025, 08.07.2025, в тому числі кімнати АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 не проживає в кімнаті більше одного року, що підтверджується відповідними актами зі слів сусідки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №438814984 від 08.08.2025 відсутні відомості про права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 28.11.2022 №1738 «Про зняття громадян з квартирного обліку» ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв`язку з придбанням житла відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року №615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків» та на підставі пп.7 п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм приміщень.

З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником житла: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1822, виданий 24.10.2022, видавник Бабенко В.М. приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу. (а.с.12).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично не проживає у займаній кімнаті у гуртожитку більше одного року, з реєстрації в гуртожитку не знявся, обов`язків щодо утримання житла не виконує, наміру проживати у вищевказаному помешканні не виявляє, чим порушує право позивача у користуванні та розпорядженні житловим приміщенням.

Жодних обставин щодо вчинення будь-якими особами перешкод ОСОБА_1 у користуванні житлом не встановлено, але встановлено, що він придбав у приватну власність житло.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Зі змісту положень ст.ст. 2, 317-318 ЦК України вбачається, що територіальній громаді, як суб`єкту права власності, належить право володіння, користування та розпорядження належним їй майном.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положенням ч.1 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 18 ЖК України визначено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За нормою ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, пред`явивши разом із тим вимогу щодо позбавлення права власності, позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно по положень ст.72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно по положень ст.72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується документально.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Комунального підприємства «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати на судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Інформація про сторони:

позивач: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 24388300, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд.2;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складений 20.01.2026 року з підстав відключення електроенергії.

Суддя Мурашова Н.В.