Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №461/7719/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7719/25

Провадження №3-в/461/1/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши подання начальника Калуського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області Москальчук І. про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови у справі про адміністративне правопорушення

встановив:

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин. Також, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору.

Начальника Калуського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області Москальчук І. звернулася до суду з поданням про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови.

Подання мотивує тим, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13.09.2025 (справа №463/8704/25) до ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.11.2025, а ухвалою слідчого судді цього ж суду від 20.10.2025 його на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме в Рівненську Філію «СЗНПДД» ДУ «ІСП МОЗ» України, за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Орлівка, вул. Миру, 36А. Окрім того, ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомив, що з 01.11.2022 року він є особою з інвалідністю другої групи, загального захворювання. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК, інвалідність встановлена до 01.12.2025 року. Для продовження групи інвалідності, а саме 16.11.2025 порушник не подавався, оскільки перебуває на примусовому лікуванні.

Отже, посилаючись на положення ст. 304 КУпАП, а також Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, виправних та суспільно корисних робіт, представник органу пробації направив до суду матеріали щодо громадянина ОСОБА_1 для вирішення питання про унеможливлення виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, згідно постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2025 року.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подала до суду заяву, згідно якої просить проводити розгляд справи за її відсутності, а подання підтримує у повному обсязі.

Дослідивши подання та матеріали судової справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 2 КУпАП встановлює, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст.304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

У своєму поданні представник органу пробації посилається на положення ст. 304 КУпАП, а також Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, виправних та суспільно корисних робіт, затверджений наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013 № 474/5, зокрема на п.п. 3.16, 3.17 Розділу ІІІ цього Порядку.

Згідно п. 3.16 наведеного вище Порядку, якщо наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови.

Відповідно до п. 3.17 цього ж Порядку, усі питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються судом, який виніс постанову.

Оцінюючи подання на предмет його обґрунтованості, виходжу з наступного.

Дійсно наведені вище положення ст. 304 КУпАП та Порядку виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, виправних та суспільно корисних робіт наділяють уповноважений орган з питань пробації повноваженнями вносити до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови.

Однак, з подання начальника Калуського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області Москальчук І. не вбачається, у який спосіб вона просить суд вирішити ініційоване нею питання. Так, аналіз змісту подання свідчить про те, що воно фактично містить перелік обставин встановлених органом пробації та цитати з наведених вище нормативних актів. Водночас, як і у який спосіб орган пробації просить вирішити ініційоване питання представник пробації не зазначила.

Наведене свідчить про необґрунтованість подання, а отже і відсутність законних підстав для його задоволення.

Разом з тим, вважаю за доцільне звернути увагу представника органу пробації на наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 31-1 КУпАП, громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Відповідно до ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, тобто лише з підстав:

- видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

- скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

- смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Відтак, у разі повторного звернення до суду з аналогічним за своєю суттю і змістом поданням, представнику органу пробації слід врахувати доводи наведені у цій постанові щодо необґрунтованості подання, а також навести належні мотиви для його задоволення.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 304 КУпАП,

постановив:

У задоволенні подання начальника Калуського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області Москальчук І. про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Стрельбицький В.В.