Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №333/6748/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6748/25

Провадження № 2/333/395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Надія Олександрівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Н.Опро визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що після смерті її рідної бабки ОСОБА_4 відкрилась спадщина на частку квартири АДРЕСА_1 . Вказана частка квартири належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі договору міни та згідно із заповітом, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла належну їй частку квартири саме позивачу.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Касапської Н.О., однак їй було відмовлено у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Позивачка вважає причину пропуску поважною, оскільки не знала та не могла знати про існування заповіту, а заповіт було випадково знайдено у квартирі спадкодавця лише у лютому 2025р. На момент відкриття спадщини існували спадкоємці першої черги – це рідні діти померлої. Тому знаючи про існування спадкоємців першої черги позивачка не зверталася із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач Запорізька міська рада надала до суду заяву про розгляд справи без її участі в якій зокрема зазначила, що позовну заяву ОСОБА_1 до ЗМР, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить розглядати без участі представника Запорізької міської ради, а у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій зокрема зазначив, що підтверджує обставини викладені в позовній заяві та просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій зокрема зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_4 . Після її смерті залишилась спадщина - частка квартири АДРЕСА_1 , яка по заповіту переходить до ОСОБА_5 . Відповідач до нотаріуса для прийняття спадщини не звертався. Позов визнає, не заперечую проти встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Справу просить слухати без його участі.

Третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Н.О. також просить розглядати справу без її участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом вставлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським відділом ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно із заповітом, посвідченим 29.04.2014р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідає належну їй частку квартири АДРЕСА_1 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказана частка квартири належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору міни від 20.09.1994р., посвідченого державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Дячук О.Н. за реєстровим № 2-3189 та зареєстрований за № 34774 від 07.10.1994р. в ЗМБТІ.

Таким чином, після її смерті відкрилась спадщина на частку квартири АДРЕСА_1 .

13 лютого 2025р. позивачка звернулася до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Касапської Н.О. для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Листом Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Касапської Н.О.№ 22/01-16 від 13.02.2025р. було відмовлено у видачі свідоцтва про право а спадщину зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду (постанова від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) та Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року по справі №330/761/21 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту

В даному випадку позивачка є онукою померлої, а отже не є спадкоємицею першої черги. Відповідачі у справі, які є спадкоємцями першої черги підтверджують що на початку лютого 2025р. перебираючи речі та документи у квартирі померлої випадково знайшли захований заповіт на квартиру. Обставини викладені в позовній заяві визнають та не заперечують проти встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини, оскільки позивачка не знала та не могла знати про існування заповіту, про це не було відомо, а ні їй, а ні іншим спадкоємцям. Головною ознакою поважності причин пропуску такого строку є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Той факт що заповіт було випадково знайдено лише у лютому 2025р. унеможливлювало своєчасне її звернення в строк для прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 258-259, 264-268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Н.О. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий трьохмісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Михайлова