Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №307/5041/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/5041/25

Провадження № 3/307/1782/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

21 січня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В.,

з участю ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП України Закарпатській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, не працює, реєстраційний номер облікової карти платника податків – НОМЕР_1 ,

за ст. 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

поліцейським ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Немешом В.С. 25 грудня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_1 , 27 листопада 2025 року, здійснила передачу ОСОБА_2 , який утримується в Закарпатській УВП №9 в м. Ужгород, через експрес доставку "Нова Пошта", відділення № 1 в с. Угля, вул. Центральна, 18, Тячівського району Закарпатської області, спиртовмісну речовину (алкогольні напої), ємкістю 0,3 л., чим вчинила правопорушення, передбачене ст.188 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що її чоловік утримується в Закарпатській УПВ №9. 27 листопада 2025 року вона йому, через експрес-доставку "Нова Пошта" відправила посилку. Оскільки у чоловіка проблеми з шлунком, у дану посилку вона поставила пластикову пляшку, в яку налила варення з яфин (чорниці). Жодного наміру передавати спиртовмісні речовини вона не мала.

Із висновку службової перевірки за фактом вилучення заборонених предметів при спробі їх передачі на режимну територію, затвердженого 04 грудня 2025 року начальником державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9)", відомо, що під час комісійного огляду посилки, яка надійшла на ім`я ув`язненого ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , через експрес-доставку "Нова Пошта" (експрес-накладна № 95001510983897), з с. Угля, відділення № 1, вул. Центральна, 18, у прихованому вигляді, а саме: серед продуктів харчування було виявлено та вилучено 0,3 літри спиртовмісної речовини.

Згідно рапорту старшого інспектора державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9)" В. Качура від 28 листопада 2025 року, у ході комісійного огляду посилки, яка надійшла на ім`я ув`язненого ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , через експрес-доставку "Нова Пошта" (експрес-накладна № 95001510983897), з с. Угля, відділення № 1, вул. Центральна, 18, у прихованому вигляді, а саме, всередині ємності з ягодами виявлено та вилучено 300 мл. спиртовмісної речовини.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) від 02 листопада 2004 року, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При цьому суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі "Пономарьов проти України" (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд", яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 188 КУпАП передбачена відповідальність за приховану від огляду передачу або спробу передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.

Відповідно до Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, який затверджено наказом міністерства юстиції України № 1769/5 від 14 червня 2019 року "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України" забороненими для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі є продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м`яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, зіпсовані продукти харчування, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби).

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю. Спиртний напій - алкогольний напій, призначений для споживання людиною, міцністю від 15 % об. (включно із спиртними напоями категорії "яєчний лікер" міцністю від 14 % об.), отриманий в один із таких способів або шляхом їх поєднання: дистиляція отриманих шляхом природного спиртового бродіння продуктів із сільськогосподарської продукції з додаванням або без додавання ароматизаторів чи ароматичних харчових продуктів; мацерація або подібна обробка рослинної сировини у спирті етиловому із сільськогосподарської продукції та/або спиртовому дистиляті із сільськогосподарської продукції, та/або спиртному напої; додавання (окремо або в поєднанні) ароматизаторів, ароматичних харчових продуктів, барвників, підсолоджувачів та/або іншої сільськогосподарської продукції, та/або харчових продуктів, інших інгредієнтів, використання яких у виробництві спиртних напоїв дозволено законодавством, до спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або спиртного напою. Якщо для виробництва спиртного напою додається вода питна (у тому числі демінералізована, пом`якшена, оброблена за допомогою зворотного осмосу), вміст спирту у спиртному напої після додавання води повинен відповідати вмісту спирту за об`ємом, встановленому для відповідної категорії спиртних напоїв. Не вважаються спиртними напоями алкогольні напої, що класифікуються у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 та 2207 згідно з УКТЗЕД. Для виробництва спиртних напоїв використовуються спирт етиловий (товарна підкатегорія 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД) та спиртові дистиляти (товарна позиція 2208 згідно з УКТЗЕД), отримані виключно із сільськогосподарської продукції. Слабоалкогольний напій - алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 % об., але не більше 8,5 % об., та екстрактивних речовин не більше 14 грамів на 100 сантиметрів кубічних, вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю. Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 % об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТЗЕД.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи не зазначено, який вміст етилового спирту у рідині, яку ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 , і чи відноситься дана рідина до спиртних, слабоалкогольних напоїв, пива, одеколону чи інших виробів на спиртовій основі.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. 256) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та "Карелін проти Росії"("Karelin v. Russia" заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

А тому, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188 КУпАП.

Пляшку з рідиною, що належить ОСОБА_1 , слід повернути ОСОБА_1 .

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283, 284, КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188 КУпАП.

Пляшку з рідиною, що належить ОСОБА_1 , слід повернути ОСОБА_1 .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Суддя В.В. Ніточко