Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №635/5667/25
Суддя: Лук'яненко С. А.
Справа № 635/5667/25
Провадження № 2/635/549/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді – Лук`яненко С.А.,
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем і відповідачем, який зареєстрований 17.08.2012 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №635.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17.08.2012 року між позивачем і відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу зазначає різні погляди на сімейне життя, що поступово призвело до того, що позивач та відповідач стали зовсім чужими людьми. Фактично шлюбні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться, тобто шлюб розпався остаточно, позивач наполягає на розірванні шлюбу і подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують.
Від відповідачки надійшла до суду заява про визнання позовних вимог і розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 17 серпня 2012 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №635. Під час державної реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 31.07.2025 року Відділом ДРАЦС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Червонозаводським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції) та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області).
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з положеннями частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Судом встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, тобто сім`я існує формально і фактично розпалась, що суперечить інтересам сторін.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Відповідно до положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу, примиритися не бажає, відповідач позов визнала.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими. Суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства і інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Клопотань про зміну прізвища після розірвання шлюбу відповідачка не заявляла.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76-80, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17 серпня 2012 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №635 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя С.А.Лук`яненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua