Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №644/9312/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

21.01.2026

Справа № 644/ 9312 /25

н/п 2/644/ 697 /26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю:

секретаря судового засідання – Трач М.В.,

позивача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

відповідача – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем, який зареєстрований 21.09.2014 року виконкомом Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис № 21.

В обґрунтування позову зазначено, що спільне проживання у них з відповідачем не склалося у зв`язку з тим, що між ними відсутнє взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства.

Позивач зазначає, що шлюбно-сімейні відносини і ведення спільного господарства між ними фактично припинені на протязі тривалого часу до подання позовної заяви. Вони з відповідачем проживають окремо один від одного та повністю припинили шлюбні відносини, а тому подальше спільне життя із збереженням шлюбу неможливе.

Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в ньому. Позивач наполягав на розірванні шлюбу, оскільки вважає, що примирення з відповідачем неможливе.

Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу з відповідачем не заперечувала та просила шлюб розірвати оскільки вважає, що шлюб з відповідачем носить формальний характер.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи по суті.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, з`ясувавши думки кожного з подружжя, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Сторони перебувають у шлюбі з 21.09.2014 року, який зареєстрований виконкомом Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис № 21.

Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого записаний позивач ОСОБА_1 , а матір`ю – відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою ст. 24 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Суд вважає, що примирення між сторонами неможливе, оскільки шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені на протязі тривалого часу до подання позовної заяви. За таких обставин, суд приходить до висновку, що сім`я існує формально, примирення між подружжям неможливе і є всі підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставі наданих суду матеріалів, з`ясувавши фактичні обставини та мотиви розірвання шлюбу, які у своїй сукупності свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу і сім`ї є неможливим, суперечить інтересам кожного з подружжя, враховуючи небажання подружжя відновити сімейні відносити, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Враховуючи, що подальше сімейне життя подружжя неможливе, відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України заява позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 110 - 112 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), який зареєстрований 21.09.2014 року виконкомом Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис № 21.

Роз`яснити сторонам, що рішення є документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу, і той вважається припиненим у день набрання ним законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено – 21.01.2026.

Суддя: А. К. Сітало