Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №933/1245/25 — Олександрівський районний суд Донецької області

Суд: Олександрівський районний суд Донецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №933/1245/25

Суддя: Попович І. А.

Провадження № 3/933/15/26

Справа № 933/1245/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2026 року селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., за участі захисника Хараїм О.В., секретаря судового засідання Пліскачової Н.В., розглянувши матеріали справ, які надійшли від відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

- ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено при складанні протоколу,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025 року, - 03.12.2025 21:40:00 ДОРОГА Т0510 03.12.2025 у Краматорському районі на автошляху Т0510 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки у встановленому законом порядку, за допомогою спеціалізованого алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився, також пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі також відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру. Від керування ТЗ водій відсторонений, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про час і місце судового розгляду судом був повідомлений керівник Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури з метою забезпечення участі прокурора при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Прокурор у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суддею залучено до участі у судовому розгляді поліцейського ВнП № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області.

Працівник поліції у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки КУпАП не передбачає обов`язкової участі в судовому засіданні прокурора та поліцейського, який склав протокол, суддя з урахування думки захисника, вважає за можливе проведення судового засідання без їх участі.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участі його захисника.

Захисник Хараїм О.В. надала суду клопотання в якому просила провадження у справі № 933/1245/25 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП або ж вирішити питання щодо можливості застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Клопотання обґрунтувала тим, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у день та час, зазначений у протоколі.

Так, зі змісту протоколу серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025 вбачається, що 03.12.2025 21:40:00 год. водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Відеозапис, наявний у матеріалах справи, розпочинається з відмітки часу 23:12 год., отже вищевказані обставини, описані у протоколі – не зафіксовано.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025, інспектор поліції зазначає, що підставою для огляду підзахисного на стан сп`яніння стало те, що у нього нібито було виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння, як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

Однак, таке твердження інспектора патрульної поліції є надуманим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки із пояснень підзахисного та наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводить себе спокійно, координація мови у нього не порушена, пальці його рук не тремтять та він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву.

Більш того, пальці його рук взагалі на предмет тремтіння ніхто не перевіряв.

Щодо відповіді ОСОБА_1 поліцейському про вживання алкогольних напоїв звертає увагу суду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2019 у справі №537/2088/17, навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Крім того, у даному випадку, поліцейським було спочатку опитано ОСОБА_1 , а вже після цього роз`яснено йому право не свідчити проти себе, передбачене ст. 63 Конституції України, що є грубим порушенням та виключає можливість враховувати ці пояснення при визначенні наявності вини особи.

Щодо пояснень, вказаних у графі 14 протоколі – звертаю увагу суду на те, що по-перше, у цій графі відсутній підпис ОСОБА_1 , по-друге, на відеозаписах не зафіксовано факту складення та підписання протоколу, тому хто вніс до нього дані відомості – невідомо. Сам ОСОБА_1 стверджує, що підписи у протоколі йому не належать.

З пояснень ОСОБА_1 , а також наявного відеозапису (відео 1, час відео 04:40 хв. вбачається, що в ході спілкування зі співробітниками поліції зазначив наступне:

«Повинен запропонувати вам на місці продути алкотестер Драгер, є бажання дути? Друге питання, пройти мед огляд на стан сп`яніння у мед центрі є бажання?»

Таким чином, та обставина, що працівник поліції, у формі пропозиції, а не вимоги, запитує ОСОБА_1 про наявність у нього бажань, створило у ОСОБА_1 хибне враження про наявність у нього права вибору, що він наприклад має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, достеменно усвідомлюючи про наслідки такої відмови, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції, через що вважаю, що вимога щодо проходження ним огляду є була безпідставною та протиправною, а тому у ОСОБА_1 не виникало обов`язку її виконувати.

В матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, яке містило б відомості про те що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис.

З матеріалів справи вбачається, що поліцейські не проводили огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а склали відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З огляду на вищевикладене, сторона захисту просить суд визнати наявний в матеріалах справи акт огляду, неналежним та недопустимим доказом.

Матеріали справи, не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом, наприклад: акту тимчасового вилучення автомобіля, розписки уповноваженої особи про передачу права керування, розписки особи, яка притягається до відповідальності із зобов`язанням не здійснювати керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно мого підзахисного.

Суддя, вислухавши захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025 року, та додані до нього матеріали, клопотання про закриття провадження у справі, встановив наступне:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 531024 від 03.12.2025 року містить відомості про те, що 03.12.2025 21:40:00 ДОРОГА Т0510 03.12.2025 у Краматорському районі на автошляху Т0510 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки у встановленому законом порядку, за допомогою спеціалізованого алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився, також пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі також відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру. Від керування ТЗ водій відсторонений, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі свідків не зазначено, є посилання на здійснення відеозапису на технічний засіб № 14.

Протокол містить відомості про роз`яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Олександрівському районному суді Донецької області.

У графі пояснення: вину визнаю.

Протокол підписано працівником поліції, і ОСОБА_1 (а.с.4).

ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.5).

03.12.2025 року, о 23:55 год., ОСОБА_1 виписано направлення до Краматорської ЛІЛ, в якому зазначені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Відомості про отримання направлення відсутні. У графі «Результати огляду» міститься запис «не проводився» (а.с.8).

Акт огляду на стан сп`яніння, у якому не зазначена особа, що до якої він складений, у графі "Результати огляду на стан сп`яніння", зазначено - не проводився (а.с.9).

З довідки відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 , протягом року до адмін. відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався. Отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 (а.с.10).

Відеозапис, долучений до протоколу складається з 8 файлів:

- файл "0001987_00000020251203231223_0010.MP4" містить відомості про те, що в темну пору доби, поліцейські підходять до автомобіля, який зупиняється на узбіччі з ввімкненими фарами та двигуном. Поліцейські просять заглушити автомобіль, та відкрити багажне відділення. Водій в автомобілі один, зазначає, що їде в ОСОБА_2 . Водій надає документи, і його перевіряють по базам. Під час спілкування поліцейський запитує, скільки спиртного водій вжив перед керуванням автомобілем, водій відповідає "трошки". Поліцейський запитує яка була необхідність сідати за кермо, на що водій відповідає, що треба було їхати по справам. Поліцейський зазначає, що він повинен запропонувати водію продути алкотетстер Драгер на місці, і запитує - є бажання дути, на що водій відповідає "та ні", "Друге питання, пройти мед огляд на стан сп`яніння у ближайщему мед центрі є бажання?, водій відповідає "та нема". Поліцейський роз`яснює водію права, але водій зазначив, що він нічого не зрозумів бо дуже швидко зачитали. Поліцейський пояснює, що були роз`яснені права. Пояснюють, що зараз буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Поліцейський роз`яснює, що водія відсторонено від керування, і треба передати т/з тверезому водію. Водій зазначає, що нікого не має;

- файл "0001987_00000020251203232224_0011.MP4" містить відомості про те, що поліцейський звертається до іншого поліцейського і просить подзвонити, щоб привезли інший планшет, бо поганий зв`язок. Події відбуваються в темряві, чути лише розмову;

- файл "0001987_00000020251203233224_0012.MP4" містить відомості про спілкування поліцейського з водієм на сторонні теми. Події відбуваються в темряві, чути лише розмову;

- файл "0001987_00000020251203234224_0013.MP4" містить відомості про спілкування поліцейського з водієм на сторонні теми. Події відбуваються в темряві, чути лише розмову. Поліцейський запитує де зв`язок, і пояснює водію, що чекають планшет з зв`язком для складання протоколу;

- файл "0001987_00000020251203235224_0014.MP4" містить відомості про спілкування поліцейського з водієм на сторонні теми. Події відбуваються в темряві, чути лише розмову;

- файли "0001987_00000020251204000224_0015.MP4" та "0001987_00000020251204001224_0016.MP4" містять відомості про продовження очікування. Через темну пори доби, зображення відсутнє, чути звуки працюючого автомобіля поліції;

- файл "0001987_00000020251204002224_0017.MP4" про продовження подій. Камера стоїть на капоті автомобіля, чути звук двигуна, і видно світло фар. Відеозапис закінчується.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції у разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та проведення огляду водія на стан сп`яніння.

За вимогами п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від07.11.2015року за № 1395: у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП та зазначених Інструкцій в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від будь-якого запропонованого (у разі підстав) огляду.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя враховує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя дослідив доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, та у судовому засіданні та дійшов до наступних висновків.

Щодо керування т/з.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким, керування транспортним засобом є виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Як вбачається з відеозапису, автомобіль, повільно зупиняється, світло фар ввімкнене, двигун заведений, що свідчить про здійснення ОСОБА_1 технічних дій направлених з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

Тому доводи захисника, щодо того, що ОСОБА_1 не керував т/з, суддя відхиляє.

Разом з тим, суддя погоджується з захисником, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у час зазначений у протоколі, стороною обвинувачення до протоколу не долучено.

Щодо проведення огляду на стан сп`яніння.

Суддя відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 повинен був бути оглянутий уповноваженою особою ВСП, оскільки ч. 2 ст. 266-1 КУпАП передбачає проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, уповноваженою особою ВСП, лише відносно військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 не знаходився на території військової частини, не повідомляв поліцейських та не надав їм доказів виконання ним обов`язків військової служби, і керував автомобілем, як сам зазначив у власних справах, і на автомобілі на цивільній реєстрації.

Більш того суддя вважає що зазначена захисником обставина не має відношення до суті правопорушення яке інкриміноване ОСОБА_1 , оскільки за вимогами ст. 255 КУпАП, повноваження складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, мають тільки уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Щодо долученого акту огляд на стан алкогольного сп`яніння та направлення.

Суддя погоджується, що Інструкцією № 1452/735 дійсно не передбачено у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння долучення до матеріалів справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак даною Інструкцією, і прямо це не заборонено, і долучення такого акту до матеріалів справи не несе за собою жодних процесуальних наслідків.

До того ж, в акті зазначено, що огляд не проводився, та не зазначена особа огляд якої проводився.

Теж саме стосується і направлення на огляд, яке виписується для лікарів медичної установи куди буде доставлено водія для огляду. Інструкція № 1452/735 не містить прямої вказівки про необхідність вручення даного направлення водію, або ознайомлення з ним водія.

Тому дані доводи захисника, суддя відхиляє.

Суддя погоджується з доводами захисника, про наявність провокаційних дій працівників патрульної поліції до відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Так, з відеозапису вбачається, що поліцейський звертається до водія не у формі вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, а у формі запитання "чи є бажання у водія пройти огляд", як на місці так і у мед. закладі.

Такі дії поліцейського ні ст. 266 КУпАП ні Інструкцією не передбачено.

Такі дії поліцейського не відповідають вимогам ПДР та вводить в оману водія, оскільки п. 2.5 ПДР України передбачає що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Проходити мед. огляд за "бажанням", як то запитав поліцейський у ОСОБА_1 , він не передбачає.

Також, суддя вбачає порушення "ПОРЯДКУ направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду".

Згідно п. 8 даного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відеозапис містив відомості про очікування поліцейськими планшету із зв`язком, для складання протоколу, однак на відеозаписі, відсутні відомості про складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення.

Також в протоколі не зазначено і свідків в присутності яких, було б складено протокол.

Зазначене є грубим порушенням "ПОРЯДКУ направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду".

Також, з відеозапису вбачається, що працівник поліції не оголошував ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, які були наявні у нього згідно п. 3 Інструкції № 1452/735, та дали б поліцейському законні підстави, вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, поліцейський дійшов висновку зі слів самого ОСОБА_1 , не проводивши при цьому відповідних тестів, як то перевірка тремтіння пальців рук, або прохання зробити видох.

Ознаки алкогольного сп`яніння згідно п. 3 Інструкції № 1452/735, внесені до протоколу поліцейським формально, і водію не оголошувались.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, а саме належного суб`єкта, який керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247, 251-252, 266 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю в діях ОСОБА_1 , 07.03.1976 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua