Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №175/6013/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6013/25

Провадження № 1-кп/175/909/25

ВИРОК

Іменем України

"15" січня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052390000438 від 14 квітня 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, інвалідом не являється, який зареєстрований та фактично проживає за адресом: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року, яким ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України до покарання з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. У відповідності до ст. 75КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 3 (три) роки;

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

11 квітня 2025 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 проходив біля будинку АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, який введено на всій території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз відповідно до указу Президента України від 15 січня 2025 року №4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №4221-IX, від 14 січня 2025 року, яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 08 лютого 2025 року на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у той же день, приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, мешканці будинку та сусіди відсутні, через хвіртку, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де через незачинені двері, проник до вище зазначеного будинку, що є житлом, де побачив пічку пічного опалення, в конструкції якої є металеві вироби. Далі діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, своїми руками дістав металеві комплектуючі до пічки пічного опалення, які він вирішив викрасти, та після чого ОСОБА_4 , пройшов на кухню де побачив мультиварку т.м. REDMOND Model RMC-M4511, та викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_5 а саме:

-мультиварку т.м. REDMOND Model RMC-M4511, вартістю 1000 гривень 00 копійок;

-металеву плиту пічного опалення, розміром приблизно довжино 70 см шириною 40 см, діаметром кругу 127 мм, та 121 мм вартістю 1000 гривень 00 копійок;

-дві конфорки до пічки пічного опалення, які складалися з трьох кругів, металеві засувки у димохід у кількості 2х штук діаметром кругу 127 мм, та 121 мм, вартістю 280 гривень 00 копійок;

-металеві засувки розміром 215 мм вартістю 61 гривень 75 копійок;

-металеві колосники довжиною 36 см, у кількості 7 шт. вартістю 350 гривень 00 копійок;

-духову шафу з пічки пічного опалення глибиною приблизно 40 см, висотою 30 см., шириною 30 см, товщиною металу 2 мм вартістю 520 гривень 00 копійок;

-металеві дверцята до печі пічного опалення, у кількості 2-ох штук: 1 дверцята розміром 155x260 мм, 210x280 мм, вартістю 500 гривень 00 копійок;

-металеву обшивку печі пічного опалення у вигляді 4-ох металевих полос розміром приблизно: 2 шт. по 88 см, та 2 шт. по 52 см вартістю 873 гривень 60 копійок;

Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В результаті умисних злочинних, протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 , спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3585 гривні 35 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням до житла, в умовах воєнного стану.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 , вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєне це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, надала суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше був судимий, на шлях виправлення не став, вчинив нове кримінальне правопорушення в період відбування іспитового строку, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, знаходиться під динамічним спостереженням у лікаря в КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» з 05 липня 2013 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України до покарання з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки. На даний час вказане покарання є повністю невідбутим

Суд виходить з того, що призначення статті 75 КК полягає у наданні засудженій особі можливості протягом іспитового строку підтвердити можливість її виправлення і інтеграції у суспільство без відбування призначеного покарання.

Відповідно до частини 3 статті 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Частиною 4 статті 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 14 вересня 2021 року по справі №127/25037/17, у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком.

Тому, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 слід керуватись положеннями ч. 1 ст. 71 КК України та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року, остаточно призначивши покарання ОСОБА_4 , у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази:

-мультиварку т.м. REDMOND Model RMC-M4511, металеві комплектуючі до пічки пічного опалення – повернути законному власнику – потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку складено 15 січня 2026 року. У відповідності до положень ч. 15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1