Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №752/21539/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/21539/25 Суддя І інстанції - Бондаренко Г.В.

Провадження № 33/824/472/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Авдєєва Б.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, в дохід держави.

Напої, вилучені відповідно до протоколу виявлення, огляду та вилучення від 27.08.2025 - конфісковано в дохід держави.

Стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 27.08.2025 о 15 год. 40 хв. в АДРЕСА_3 , порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме: здійснювала продаж товарів з кіоску, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді, захисник Авдєєв Б.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2025, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити. Повернути ОСОБА_1 вилучене майно згідно протоколу огляду та вилучення від 27.08.2025.

Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 є продавцем магазину (кіоску) за адресою: АДРЕСА_3 , господарську діяльність там здійснює ФОП ОСОБА_2 . Так апелянт окремо звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є найманим продавцем ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, апелянт вказує, що застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, вважає, що відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також апелянт вважає, що оскільки 27.08.2025 працівниками Голосіївського УП ГУНП у м. Києві у ОСОБА_1 було вилучено товар згідно протоколу огляду та вилучення від 27.08.2025, то відповідно до ст. 265 КУпАП після розгляду справи вилучений товар має бути повернутий особі, у якої він був вилучений, а саме ОСОБА_1 .

Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не було надіслано повістку про виклик до суду для розгляду справи на 15.10.2025 о 09 год. 00 хв. та доказів її отримання останньою, а також доказів її повернення на адресу суду матеріали справи не містять. При цьому апелянт зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подавала заяву про направлення їй повісток SMS-повідомлень, а тому довідка про доставлення їй SMS-повідомлення з відомостями про призначене судове засідання не є доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення не подавала, тому враховуючи наведене, вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП та позицію адвоката щодо можливості проведення апеляційного розгляду у відсутність ОСОБА_1 , апеляційний розгляд проведено у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, з огляду на положення ст. 252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, розгляді справи в суді першої інстанції та винесенні суддею постанови щодо ОСОБА_1 дотримані не у повному обсязі.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 164 КУпАП), а саме провадження господарської діяльності, виражається в таких формах:

- без державної реєстрації як суб`єкта господарювання;

- без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом;

- без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

- у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;

- без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Вказана диспозиція лише в загальному описує адміністративне правопорушення, не конкретизуючи його змісту, тобто, є бланкетною, тому для повного визначення ознак правопорушення необхідно звернутися до інших галузей права, що встановлюють норми, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Згідно зі статтею 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Відповідно до статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється безпосередньо особою, на власний ризик, самостійно (ініціативно) та систематично.

Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб`єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець. За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єкт господарювання.

З огляду на зазначене, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, з`ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм, слідує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є спеціальний суб`єкт, зокрема, суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність.

Відповідно, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633351 від 27 серпня 2025 року, складеному заступником начальника сектору Голосіївського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції Лецкалюком А.В. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, як і в оскаржуваній постанові, вказано, що остання, 27.08.2025 о 15 год. 40 хв. в АДРЕСА_3 , порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме: здійснювала продаж товарів з кіоску, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання.

Разом з тим, незважаючи на наведені в оскаржуваній постанові обставини вчинення адміністративного правопорушення, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі беззаперечних доказів на підтвердження того, що вона, будучи найманим працівником - продавцем-консультантом ФОП ОСОБА_2 , вчинила дії, які підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме здійснювала продаж товарів без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання.

Судом апеляційної інстанції досліджені докази, наявні у матеріалах справи, направлені до суду першої інстанції, а саме:

- пояснення ОСОБА_1 від 27.08.2025 про те, що вона працює продавцем кіоску, який розташований по АДРЕСА_3 , де здійснюється продаж, наскільки їй відомо, продукції з речовиною ТНСА, яка не має психоактивних речовин і не є забороненою відповідно до законодавства України. 27.08.2025 близько 15:40 до кіоску завітав працівник поліції та запитав дозвільні документи, а саме документи щодо суб`єкта здійснення підприємницької діяльності, а також документи на розміщення тимчасової споруди (кіоска) за даною адресою. На момент перевірки даних документів у кіоску не було. В телефонній бесіді її керівник повідомив, що документи на вимогу поліції надасть згодом;

- протокол огляду, виявлення та вилучення від 27.08.2025;

- фотокопія товарів з кіоску;

- довідка про вилучений товар;

- рапорт заступника начальника СПД Голосіївського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції Лецкалюка А. про те, що 27.08.2025 о 15:40 в АДРЕСА_3 була виявлена гр. ОСОБА_1 , яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП. При перевірці документів, згідно зі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» у ОСОБА_1 було запитано документ, що посвідчує її особу, на що остання надала для ознайомлення додаток «ДІЯ» з паспортом громадянина України на власне ім`я № НОМЕР_1 , виданим 11.01.2022, у зв`язку з чим виготовити копію документа для долучення до адміністративних матеріалів не виявилось можливим;

- рапорт заступника начальника СПД Голосіївського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції Лецкалюка А. про те, що 27.08.2025 о 15:40 в АДРЕСА_3 була виявлена гр. ОСОБА_1 , яка порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснювала продаж в малій архітектурній формі продуктів (напоїв), без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП до суду першої інстанції надано не було.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Натомість, захисником до апеляційного суду надано докази про те, що ОСОБА_1 є лише продавцем магазину (кіоску) за адресою : АДРЕСА_3 , а господарську діяльність там здійснює ФОП ОСОБА_2 . Зокрема, про це свідчить Наказ (розпорядження) №22 від 30 червня 2025 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року продавцем-консультантом, а також копія акту прийому-передачі нерухомого майна в суборенду від 01 липня 2025 року, за яким ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 склали даний акт про прийняття у тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Окрім того, надані докази підписання Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2025 за допомогою сервісу Вчасно.

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, апеляційний суд доходить висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду не в повному обсязі дотримано вимоги, передбачені ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, унаслідок чого за відсутності в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів суддя дійшов передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Відповідно до ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки наявні у провадженні докази не доводять обставини того, що остання здійснювала продаж товарів з кіоску без державної реєстрації як суб`єкт господарювання.

У зв`язку із закриттям провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, товар, вилучений згідно протоколу огляду та вилучення від 27.08.2025, відповідно до ст. 265 КУпАП має бути повернутий особі, у якої він був вилучений, а саме ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Авдєєва Б.М. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 вилучене майно, згідно протоколу огляду та вилучення від 27.08.2025.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал