Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №947/33425/25 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/33425/25

Провадження № 2-др/947/13/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., за участю секретарі Остапчук О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - адвоката Пархомчука Сергія Валірійовича про ухвалення додаткового рішення по справі 947/33425/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2025 року частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №3615210449/265097 від 15.03.2020 у розмірі 3820 (три тисячі вісімсот двадцять) грвиень 34 копійки, з яких: 3367,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 453,25 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 889 (вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 30 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

02.01.2026 року до суду від представника позивача адвоката Пархомчука Сергія Валірійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачки суми витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем під час розгляду справи у розмірі 10 500 гривень.

Заява обґрунтована тим, що 26.12.2025 року рішенням суду позовні вимоги позивача частково задоволено. Представник позивача зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачем понесені витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 10 500,00 гривень та вказав, що відповідно до попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи гонорар Повіреного за представництво інтересів Довірителя у суді першої інстанції становить 10 500 гривень. Остаточна вартість робіт визначається в Акті про отримання правової допомоги від 08.10.2025 та у відповідності до розділу 3 Договору, адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 3615210449/265097 від 15.03.2020, згідно з наведеним розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом. Відповідно рахунку від 08.10.2025 №08.10.2025-24, загальна вартість виконаних адвокатом робіт складає 10 500 гривень. Відповідно до платіжної інструкції №9608 від 08.10.2025 ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» сплатило ОСОБА_2 гонорар у розмірі 10 500 гривень.

У зв`язку з чим, представник позивача просить ухвалити рішення яким стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України сторони у судове засідання не викликались.

Перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, суд дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 2612.2025 року, позовні вимоги позивача було задоволено частково.

Згідно із вимогами п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Судом встановлено, що адвокатом Пархомчуком С.В. було надано в якості підтвердження надання ним професійної правничої допомоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»: довіреність про представництво інтересів ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», акт про отримання правової допомоги від 08.10.2025, платіжну інструкцію №9608 про сплату правничої допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 11.07.2025, згідно рахунку 08.10.2025-24, рахунок № 08.10.2025-24 від 08.10.2025.

Згідно з актом про отримання правової допомоги позивачу надано наступні послуги: зустріч та консультація з клієнтом 2 000,00 грн, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики 5 000,00 грн, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи 3 000,00 грн, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн, а всього 10 500,00 грн.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

У постановах Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі № 127/9918/14-ц та від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 вказано, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

КГС ВС у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 01.06.2018 у справі №904/8478/16 вказав, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розподіляючи витрати, понесені ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, встановлено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено про те, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Пархомчук С.В. суду надано відповідні та допустимі докази надання послуг з правничої допомоги та відповідної їх сплати позивачем адвокату. Також у позовній заяві представником позивача на виконання статті 141 ЦПК України було викладено вимогу про те, що докази понесених витрат буде надано суду протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення. Заява про ухвалення додаткового рішення представником позивача надана до суду 02.01.2026, тобто вчасно, протягом визначеного строку.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховується, що від відповідача в порядку ч.6 ст. 137 ЦПК України, не надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та/або їх необґрунтованості, які підлягають розподілу між сторонами, також характер справи, її значення для позивача, обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію не співмірності заявленого розміру витрат.

Ураховуючи рівень складності справи, характер виконаної адвокатом роботи у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тривалість судового розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи з метою захисту інтересів ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», в інтересах якого діє адвокат Пархомчук С.В., та значимості таких дій у справі, а також враховуючи про часткове задоволення позовних вимог на 36,71%, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 854,55 грн (розрахунок 10500 х 36,71%).

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - адвоката Пархомчука Сергія Валірійовича про ухвалення додаткового рішення по справі 947/33425/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 854 (три тисячі вісімсот пятдесят чотири) гривні 55 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН", 01042м. Київ, вулиця Саперне Поле, 12, інше, житлове приміщення, 1008, код ЄДРПОУ: 44243120.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса, АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення суду підписане 20.01.2026.

Суддя Ю. А. Скриль