Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №140/12563/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/12563/24 пров. № А/857/10508/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Каленюк Ж.В. у м. Луцьк) у справі № 140/12563/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 29.07.2024 №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товару.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачем не доведено заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів з боку ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл», наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці від 29.07.2024 №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товарів.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 01.06.2024 між ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією Sette Group Sp.zо.о. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №0107р1, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар – транспортні засоби нові та такі, що були у використанні, на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту (а.с.19-23).

У специфікації від 16.07.2024 №2 сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено поставку автобуса SETRA, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 180500,00 євро (а.с.24-25).

23.07.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах поставки EXW-Краків товару «Моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10-ти осіб і більше осіб, включаючи водія: Автобус двоповерховий, пасажирський, бувший у використанні, марка SETRA, модель S431 DT, номер кузова - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2018, тип кузова - пасажирський автобус, категорія - M3; тип двигуна - дизельний, номер двигуна - не визначено, об`єм двигуна – 12809 см.куб., потужність двигуна - 375кВт, колісна формула – 6х2, пасажиромісткість – 66 чол., максимально припустима повна маса – 26000 кг; торговельна марка: SETRA; виробник: SETRA, DE.” (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» подав МД №24UA205140047301U1 (а.с.38-39). Фактурна вартість імпортованого товару становить 180500,00 євро (еквівалентно 8065281,51 грн). Митну вартість визначено на рівні 8078931,50 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 13650,00 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.06.2024 №0107р1 (а.с.19-23), специфікацію від 16.07.2024 №2 до контракту (а.с.24-25), рахунок-фактуру (інвойс) від 16.07.2024 №3/07/2027 (а.с.29), калькуляцію від 22.07.2024 (а.с.134), митну декларацію країни відправлення №23PL351020Е0574282 від 16.07.2024 (а.с.73), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2024 № НОМЕР_2 (а.с.58-59), сертифікат з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AU 0068975 від 16.07.2024 (а.с.81).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту (а.с.112) вказано на розбіжності у документах: 1) відповідно рахунка-фактури від 16.07.2024 №3/07/2024 вартість товару становить 180500,00 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №23PL351020E0574282783137; 2) відповідно до рахунка-фактури від 16.07.2024 №3/07/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є Sette Group Sp. z о.о. (Польща), а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2024 № НОМЕР_2 вказано власником компанію OMR Omnibushandel Mario Rottgen Gmbh (Німеччина); документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; 3) калькуляція від 22.07.2024 не містить інформації щодо фактично понесених витрат/запланових витрат за статтями витрат чи їх елементами; 4) відповідно рахунка-фактури від 16.07.2024 №3/07/2024 датою продажу товару є 16.07.2024, форма оплати - переказ, однак банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано; у специфікації зазначено лише граничний строк оплати - до 10.10.2024, що передбачає оплату протягом всього терміну від моменту придбання. Одночасно запропоновано подати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару; калькуляцію транспортних витрат; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші документи, що підтверджують вартість товару.

ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» надало Волинській митниці додаткові письмові пояснення (а.с.135 зворот-137) та документи щодо митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205140047301U1 від 26.07.2024: договір про надання послуг від 16.07.2024 №16/07 та акт прийому-передачі від 22.07.2024 №16/07 (а.с.132-133 зворот); платіжні інструкції від 26.07.2024 №128, №129, №130, №131 (а.с.122-123); комунікат від 18.07.2024 №24IE599-2090297 (а.с.73), лист Sette Group Sp. z о.о. від 29.07.2024 (а.с.125); інформацію про середні ставки для визначення митної вартості (а.с.138); договір від 10.07.2024 №R2176 щодо купівлі товару в третіх осіб (а.с.118); висновок експертного дослідження від 24.07.2024 №186 (а.с.125 зворот-128).

29.07.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000217/1 (а.с.44). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (крім тих, що зазначено в повідомленні): валютний курс EUR/PLN згідно із середньою ставкою для визначення митної вартості становить 4,3376, вартість оцінюваного товару - 180500,00 євро, що в перерахунку становить 782936,80 польських злотих, однак в копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №23PL351020E0574282 вартість товару - 783137,00 польських злотих; згідно з пунктом 5.4 договору (контракту) про перевезення від 16.07.2024 №16/07 оплата за надані послуги здійснюється шляхом виплати коштів на рахунок виконавця, однак банківські реквізити (в тому числі розрахунковий рахунок) виконавця в договорі не зазначено, також ці відомості відсутні в акті прийому-передачі від 22.07.2024 №16/07; загальні витрати за договором (контрактом) про перевезення від 16.07.2024 №16/07 згідно з наданими платіжними дорученнями становлять 21960,00 грн (14490,00 грн - оплата фізичній особі та 7470,00 грн - нарахування на дохід), проте в калькуляції від 22 липня 2024 року та акті прийому-передачі від 22.07.2024 №16/07 зазначено загальну суму 18000,00 грн; ні в калькуляції, ні в інших транспортних документах не зазначено складових формування вартості перевезення, наприклад вартості витрачених паливно-мастильних матеріалів, вартості оплати автошляхів та інше; наявні у висновку експертного дослідження від 24.07.2024 №186 пошкодження колісного транспортного засобу не зазначені у графі 31 декларації та не були виявлені в ході митного огляду (акт митного огляду №24UA205140046472U6 від 23.07.2024); суб`єктом декларування надано рахунок-фактуру від 10.07.2024 №R2176 щодо купівлі товару в третіх осіб, проте вартість товару приховано шляхом внесення змін в електронну форму документа; у вказаному рахунку-фактурі зазначено, що оплата за товар повинна бути здійснена до 11.07.2024, але відповідних платіжних документів на користь третіх осіб для підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення не надано. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA100440/2024/314483 від 29.03.2024 та згідно із зовнішніми джерелами інформації (mobile.de)) на рівні 265800,00 євро.

Також 29.07.2024 Волинська митниця сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001952 (а.с.46).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140048194U9 від 31.07.2024 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України (а.с.162).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» 23.09.2024 надало Волинській митниці додаткові пояснення (а.с.139-140) та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205140047301U1 від 26.07.2024: платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.09.2024 №37 (а.с.141 зворот), від 17.09.2024 №40 (а.с.142), заяву ОСОБА_1 від 22.07.2024 (а.с.142 зворот), переклад листа Sette Group Sp. z о.о. від 29.07.2024 (а.с.141). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 26.07.2024 №UА205140/2024/000217/1 митним органом, про що позивач інформований листом від 03.10.2024 №7.3-2/15-02/14/11001 (а.с.163-165).

Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що контрактом від 01.06.2024 №0107 рl, укладеним між ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією Sеttе Group Sp.z.o.o (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця. Зокрема, контрактом визначено, що продавець зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби (нові та які були у використанні), а покупець прийняти їх на умовах, визначених в специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту; товар, що поставляється, має бути поставлений у повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту; ціна контракту встановлюється в євро; валютою платежу за цим контрактом є євро; загальна сума контракту становить 5000000,00 євро; вартість товару визначається згідно з специфікацією та інвойсам, що є невід`ємною частиною цього контракту (а.с.19-23).

Специфікацією від 16.07.2024 №2 узгоджено поставку автобуса SETRA, номер кузова НОМЕР_1 , був у використанні, за ціною 180500,00 євро (а.с.24-25).

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 16.07.2024 №3/07/2027 (а.с.46, переклад а.с.47) вартість автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , становить 180500,00 євро.

Ціна товару, його ідентифікаційні ознаки у специфікації та рахунку-фактурі (інвойсі) від 16.07.2024 №3/07/2027 (180500,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140047301U1 від 26.07.2024 (графа 22).

Специфікацією від 16.07.2024 №2 сторонами визначено форму оплати – післяплата з відстрочкою платежу до 10.10.2024. Доповненням від 10.10.2024 №1 (а.с.26) внесено зміни до специфікації від 16.07.2024 №2, зокрема погоджено форму оплати – післяплата з відстрочкою платежу до 31.12.2024.

Платіжними інструкціями в іноземній валюті від 10 вересня 2024 року №37 (а.с.141 зворот) на суму 17400,00 євро, від 17 вересня 2024 року №40 (а.с.142) на суму 5100,00 євро від 28 жовтня 2024 року №43 на суму 35000,00 євро (а.с.216), від 14 жовтня 2024 року №42 на суму 17800,00 євро (а.с.147), від 01 жовтня 2024 року №41 на суму 11600,00 євро (а.с.218), від 08 листопада 2024 року №44 на суму 20000,00 євро (а.с.215), від 15 листопада 2024 року №45 на суму 8000,00 євро (а.с.45), від 19 листопада 2024 року №46 на суму 36000,00 євро (а.с.213) та від 26 листопада 2024 року №47 на суму 29600,00 євро (а.с.212) підтверджено проведення часткової оплати за товар, що відповідає визначеним у доповненні від 10 жовтня 2024 року №1 до специфікації від 16 липня 2024 року №2 умовам оплати, з огляду на що посилання митного органу на відсутність банківських платіжних документів на момент митного оформлення є безпідставним.

Також суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Відтак, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, – лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається зі змісту специфікації від 16.07.2024 №2 до контракту купівлі-продажу №0107р1, сторонами узгоджено умови поставки товару EXW-Краків (Польща).

Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості декларант додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 13650,00 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію від 22.07.2024 (а.с.134). Також на вимогу митного органу надано договір про надання послуг від 16.07.2024 №16/07 (а.с.132-133), акт прийому-передачі від 22.07.2024 №16/07 (а.с.133 зворот), платіжні інструкції від 26 липня 2024 року №128, №129, №130, №131 (а.с.122-123).

Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 16.07.2024 №16/07 (а.с.132-133), відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - місто Краків до пункту його призначення – місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 18000,00 грн (пункт 5.2 договору).

На виконання вимог пункту 2.2 договору про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 сторони 22.07.2024 склали акт №16/07 прийому-передачі наданих ОСОБА_1 послуг транспортування транспортного засобу – автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 18000,00 грн (в тому числі дохід водія 5800,00 грн) та розподіляються таким чином: 13650,00 грн – вартість транспортування за межами території України, 4350,00 грн – вартість транспортування митною територією України.

Вказані у договорі від 16.07.2024 №16/07 та в акті прийому-передачі послуг від 22.07.2024 №16/07 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 22.07.2024 (а.с.134).

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Краків (Польща) – Луцьк (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (455 км) та по митній території України (145 км), вартість тарифної ставки на перевезення за 1 км маршруту – 30,00 грн. Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідно до пункту 5.4 договору про надання послуг від 16.07.2024 №16/07 виплата коштів за виконані роботи здійснюється шляхом виплати коштів на рахунок виконавця або в інший спосіб, погоджений сторонами.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 22.07.2024 (а.с.66) ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» здійснило оплату виконаної роботи з транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , шляхом перерахування коштів у сумі 14490,00 грн на банківський рахунок виконавця, а також з доходу ОСОБА_1 самостійно перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 270,00 грн та податок на доходи з фізичних осіб у сумі 3240,00 грн, що підтверджено платіжними інструкціями від 26.07.2024 №129, №130, №131 (а.с.68-70). Сума сплачених до бюджету податків/зборів та сума отриманих ОСОБА_1 коштів відповідає сумі, зазначеній в калькуляції від 22.07.2024 (18000,00 грн). Також, як слідує з платіжної інструкції від 26.07.2024 №128, ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» сплатило на суму доходу єдиний соціальний внесок у сумі 3960,00 грн (а.с.67).

Окрім цих витрат, жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту, специфікації та рахунка-фактури).

Колегія судді поділяє твердження суду першої інстанції, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, які враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

Суд наголошує, що вимога митного органу про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписки з бухгалтерської документації, банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару, калькуляції транспортних витрат, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Натомість декларант листом від 28.07.2024 скерував митному органу висновок експертного дослідження від 24.07.2024 №186 (а.с.125 зворот-128), яким встановлено пошкодження товару, що залежать виключно від терміну експлуатації (пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження оббивки сидіння, сліди підтікання оливи). Твердження відповідача про невідповідність інформації про пошкодження, зазначеній у висновку експертного дослідження від 24.07.2024 №186 та в митній декларації, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що в графі 31 МД №24UA205140047301U1 від 23.07.2024 зазначено, що поданий до митного оформлення автобус є таким, що був у використанні, а відповідно має сліди експлуатації та зносу. Поряд з тим із акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.07.2024 (а.с.79-80) не встановлено, що перевірка технічного стану транспортного засобу фактично здійснювалася.

Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації за визначених у специфікації від 16.07.2024 №2 умов щодо оплати товару (післяплата, відстрочка платежу), не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. На момент митного оформлення не настав граничний строк оплати за товар, про який сторони зовнішньоекономічного контракту домовилися.

З приводу тверджень відповідача про розбіжності в інвойсі від 16.07.2024 №3/07/2024 та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2024 № НОМЕР_2 (а.с.58-59, переклад а.с.60-62) щодо продавця та власника, суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.

Директивою Ради Європейського Союзу від 29.04.1999 №1999/37/ЄС «Про реєстраційні документи на транспортні засоби» визначено обсяг інформації, що міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, які видають держави - члени Європейського Союзу. При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядженням транспортним засобом.

З поданих декларантом документів (контракту від 01.06.2024 №0107pl та специфікації до нього) зрозуміло, що компанія Sette Group Sp. z о.о. є продавцем товару, який був придбаний у OMR Omnibushandel Mario Rottgen Gmbh (Німеччина) на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2024 №R2176 (а.с.118). В експортній декларації, інвойсі, специфікації від 16.07.2024 №2 до контракту продавцем і відправником також є компанія Sette Group Sp. z о.о., а отримувачем - ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл». На банківський рахунок Sette Group Sp. z о.о. позивач здійснює перерахування коштів за придбаний автобус.

В специфікації від 16.07.2024 №2 є застереження продавця, який гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуженням, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.

Необхідно зауважити, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а МК України не надано права та не визначено обов`язку митним органам надавати оцінку господарській операції контрагентів (продавця та попереднього власника) та питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу й не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Між тим позивач надавав митному органу договір купівлі-продажу (рахунок) від 10.07.2024 №R2176, що підтверджує придбання компанією Sette Group Sp. z о.о. транспортного засобу в компанії OMR (Omnibushandel Mario Rottsen Gmbh (Німеччина)) (а.с.77, переклад а.с.78) за вартістю, меншою ціни продажу ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл”.

Встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що «розбіжності» в документах, про які було вказано у повідомленні декларанту, у рішенні від 29.07.2024 №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товарів є надуманими та носять суб`єктивний характер.

Не є обґрунтованими, на думку суду, аргументи митного органу щодо наявності числових розбіжностей в декларації країни відправлення від 16.07.2024 №23PL351020E0574282783137 (783137,00 польських злотих) (а.с.73) та в рахунку-фактурі (інвойсі) від 16.07.2024 №3/07/2024 (180500,00 євро).

ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» до письмових пояснень надало Волинській митниці інформацію про середні ставки для визначення митної вартості (стаття 53 (1) (a) UСC), що діяли з 01.07.2024 до 31.07.2024 (таблиця №118/A/НБП/2024 від 19.06.2024), тобто які були використані під час визначення статистичної вартості товару в митній декларації країни відправлення від 16.07.2024 №23PL351020E0574282783137 (а.с.138, переклад а.с.138 зворот). З таблиці конвертації валют видно, що співвідношення курсу польського злотого до євро становило 4,33760. В експортній декларації від 16.07.2024 №23PL351020E0574282783137 статистична вартість товару відповідно до листа Sette Group Sp. z.о.о. від 29.07.2024 (а.с.71) скоригована на умовну суму витрат на транспортування - 200,00 злотих, що підтверджено комунікатом від 18.07.2024 №24IE599-2090297 (а.с.73).

Тобто визначена в митній декларації країни відправлення від 16.07.2024 №23PL351020E0574282783137 статистична вартість, яка виражена в польських злотих, відповідає вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі від 16.07.2024 №3/07/2024.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, оскільки конвертація валют здійснювалася на території Євросоюзу та на основі даних банківської системи Євросоюзу й вказувалася відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, то митний орган не може вказувати на неточності щодо заявлення митної вартості позивачем, оскільки ним митна вартість товару визначена на підставі рахунка-фактури.

Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Доречними є зауваження позивача про те, що спірне рішення мотивується додатковими вимогами, які попередньо не були зазначені в повідомленні митного органу про надання додаткових документів.

За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №380/19286/23 витребування митними органами додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів є правомірним лише в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених даних. Заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів. Рішення про коригування митної вартості є неправомірним, якщо декларант подав повний пакет документів, що відповідає вимогам законодавства: договір (контракт) про перевезення; транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення; специфікації до інвойсів, що підтверджують загальну вартість товару згідно з контрактом.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA100440/2024/314483 від 29.03.2024), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Відповідач не надав доказів, використаних як джерела інформації для коригування митної вартості оцінюваного товару.

При цьому посилання відповідача на інтернет-ресурси (у цьому разі mobile.de) судом відхиляються, оскільки такі не можуть бути достовірними доказами у розумінні статті 75 КАС України щодо вживаної техніки, оскільки на вартість такої, окрім року випуску та технічних характеристик, може впливати багато факторів, зокрема технічний стан, зовнішній вигляд, умови експлуатації, наявність/відсутність заводської комплектації, пробіг, умови поставки тощо.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 140/12563/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула