Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №495/8223/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8223/25

№ провадження 2/495/123/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

Справа № 495/8223/25

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017 у справі № 495/1466/17, у наступному порядку: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили й до досягнення диною повноліття.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачка з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017, справа № 495/1466/17, шлюб було розірвано та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій суму в розмірі 750 грн, починаючи з 28.02.2017 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

14.02.2018 позивачка вийшла заміж та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

На сьогоднішній день син проживає разом з нею.

Розмір стягуваних аліментів згідно рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017 не може задовольнити навіть базові потреби дитини та не відповідає інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Сину вже майже 10 років, дитина зростає та потребує повноцінного збалансованого харчування, сезонного одягу та взуття, придбання шкільного приладдя, є необхідність у додаткових витратах на навчальну та художню літературу.

Таким чином, потреби дитини постійно зростають, а визначена судом сума аліментів не складає навіть 50% прожиткового мінімуму для дитини вказаного віку.

На підстави вищевикладеного вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

Не погоджуючись з позовними вимогами від відповідача 18 грудня 2025 року надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд в позові відмовити, зазначаючи, що як зазначає позивачка, розмір стягуваних аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 750 гривень, згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 31.03.2017 не може задовольнити навіть базові потреби дитини та не відповідає інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

Разом з тим, таке твердження позивачки не відповідає дійсності, адже у відповідності до існуючого законодавства стягувана сума не може бути менше мінімального гарантованого розміру, підлягає індексації і вона в дійсності індексується.

З огляду на вказане в позивачки відсутні підстави для звернення з даним позовом, адже у теперішній час права її дитини ніяким чином не порушуються.

Разом з тим, позивачем ніяким чином не доведено, що внаслідок зміни підстав стягнення аліментів їх розмір буде більшим, ніж у теперішній час.

Таким чином, стягувана з нього сума аліментів станом на теперішній час становить 50% прожиткового мінімуму для дитини віком 10 років - 1598 гривень (прожитковий мінімум для дитини віком 10 років у 2025 році складає 3196 гривень) (друк квитанцій про сплату аліментів додається, оригінали наявні у відповідача).

Дана сума повністю еквівалентна тій сумі, яка стягувалась з нього у відповідності до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 31.03.2017 року.

Разом з тим, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вважає, що при вирішенні даного спору необхідно прийняти до уваги ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, якою визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окремо звертає увагу, що згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, а також те, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є заниженим та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зміни способу стягнення аліментів, тому вважає, що достатніх та законних підстав для зміни способу стягнення аліментів немає.

09.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначила, що в позовній заяві ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів були наведені доводи з приводу того, що розмір стягуваних аліментів згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017 у твердій грошовій сумі 750 грн щомісячно не може задовольнити навіть базові потреби дитини та не відповідає інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Сину ОСОБА_3 вже виповнилось 10 років, дитина зростає та потребує повноцінного збалансованого харчування, сезонного одягу та взуття, придбання шкільного приладдя, є необхідність у додаткових витратах на навчальну та художню літературу.

Таким чином, потреби дитини постійно зростають, тому позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини з твердої грошової суми 750 гривень на частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вважає, що стягнення аліментів у частці від доходу призведе до того, шо розмір аліментів буде хоч і не суттєво, але трохи більшим за той, що стягується з відповідача на утримання дитини станом на сьогоднішній день.

Стягнення аліментів в частці від доходу буде більш справедливим з урахуванням віку дитини, його інтересів та потреб.

Крім того, відповідачем долучено до відзиву квитанції про сплату аліментів на підтвердження того, що аліменти ним дійсно сплачуються.

Звертає увагу суду на тому, шо відповідач неналежно сплачує аліменти, що простежується з наданих ним квитанцій.

Так, з квитанцій вбачається, що відповідач впродовж шести місяців 2025 року взагалі не сплачував аліменти (з липня до грудня 2025 року), і лише після того, як дізнався про даний судовий процес сплатив суму 5811,68 грн в грудні 2025 року.

Відповідач жодним чином добровільно не приймає участі у додаткових витратах на утримання сина, несумлінно виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться життям сина взагалі.

Крім того, в якості обґрунтування заявленого відзиву, відповідач вказує, що позивачем не надано переконливих доводів, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення суду про стягнення аліментів у 2017 році, яким було присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн, починаючи з 28.02.2017 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, вважає, що прерогатива обрання способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже були раніше визначені судовим рішенням, належить саме Позивачу (одержувачу аліментів) незалежно від зміни обставин, що існували на момент постановлення судового рішення про стягнення аліментів, оскільки згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

28 жовтня 2025 року Ухвалою суду, по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача надала заяву про можливість розглядати справу за її відсутність, позовні вимоги позивача підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав заяву про можливість розгляду справи за відсутність відповідача та його представника, просить в задоволені позову відмовити.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 8)

Згідно рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів були задоволені частково.

Розірваний шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 29.01.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород – Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, про що 29.01.2016 року складено відповідний актовий запис за № 20, видане 29.01.2016 року свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 ; стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 750 грн, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме: з 28.02.2017 року до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір за розгляд заяви у розмірі 640 грн.

В задоволені решти вимог було відмовлено. (а.с. 11-14)

Відповідно довідки № 27 від 18.10.2025 видана головою ЖБК «Сапфир» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому, що вона дійсно проживає з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 . (а.с. 10)

Позивач вказує, що стягуваних за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області аліментів на утримання дитини недостатньо, та вони не забезпечують дитині належного рівня його життєзабезпечення, тому потрібно змінити спосіб стягнення аліментів.

Не погоджуючись з позовними вимогами представник позивача зазначив, що достатніх та законних підстав для зміни способу стягнення аліментів немає.

Нормативне обґрунтування

За ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України , висловленої у постанові від 05.02.2014 року № 143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Але Верховний Суд України також вказав на те, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Так, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 5 ст.183 СК України, визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 1 та 2 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відтак, у статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Відповідно до Постанови ВС від 16 червня 2021 року, справа № 643/11949/19, провадження № 61-2698св21, ВС зазначив, що обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі") (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).

Водночас, при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не врахували усі істотні обставини, що могли вплинути на визначення розміру аліментів та не врахували інтереси дитини.

Так, не враховано, що відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і малолітньої дитини.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошові сумі 2 500 грн, які підлягають стягненню з відповідача на утримання малолітньої дитини, яка має хронічне захворювання, суди попередніх інстанцій надали перевагу посиланням відповідача на його матеріальне становище (відсутність доходу), при цьому залишили поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення.

Визначений судом розмір аліментів для сплати у розмірі 2 500 грн є недостатнім для утримання дочки сторін, яка проживає разом із матір`ю.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Отже, зважаючи на всі обставини справи, враховуючи те, що позивач дійсно отримує аліменти від відповідача у твердій грошовій сумі 750 грн, проте не позбавлена можливості змінити їх спосіб стягнення та у визначеному законом розмірі заявляти вимогу про стягнення їх у частці від доходу відповідача, прийнявши до уваги вікову категорію дитини, звернувши увагу і на той факт, що сума аліментів, які нараховуються на утримання дитини, належним чином не забезпечує одержання нею коштів, необхідних для їх нормальної життєдіяльності, прийнявши до уваги реальне зростання цін, рівень життя у 2017 році на час стягнення аліментів суттєво різниться з рівнем життя у 2025 році, враховуючи, що відповідачем не спростовані вимоги позивача, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів малолітньої дитини, найкращих її інтересів, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що згідно із ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, обґрунтованістю її позовних вимог, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-184, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263-265, 280-281, 354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, стягнутих за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 31 березня 2017 року, у справі № 495/1466/17, у наступному порядку:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку/доходу/ ОСОБА_2 , щомісяця, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 19 січня 2026 року.

Суддя: