Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №489/5621/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/5621/25

Провадження № 2/489/132/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченка Г.С.,

за участю секретаря судового засідання Савкової К.А.,

в присутності: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Іванюк О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщеннями шляхом відновлення місця реєстрації

встановив:

В липні 2025 позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщеннями шляхом відновлення місця реєстрації.

Відповідно до позовних вимог позивачі просять суд усунути перешкоди у користуванні житловими кімнатами гуртожитку шляхом поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за вказаною адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

23 липня 2025 позивачі звернулися до суду з уточненою позовною заявою.

Остаточно просили суд усунути перешкоди у користуванні житловими кімнатами гуртожитку шляхом поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за вказаною адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ТОВ «Нікоджитбудсервіс» надати суду витяг з державного реєстру на нерухоме майно та оригінал договору від 01.09.2003 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Нікоджитбудсервіс» щодо надання в користування кімнат АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_4 надати суду оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також Витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно: кімнат АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 , зареєстрована і мешкає з 1984 року, тобто більше 40 років, в гуртожитку, який знаходиться власності ТОВ «Нікоджитбудсервіс».

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючи в гуртожитку ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_3 , який від дня свого народження теж зареєстрований і по теперішній час проживає в гуртожитку, який є єдиним нашим житлом і іншого житла ми не маємо.

1 липня 2025 року я з Витягу з реєстру територіальної громади син з повідомлення в Дії дізналися, що на підставі заяви відповідача, який є новим кімнат 603,604 позивачів знято з реєстрації місця проживання кімнат АДРЕСА_2 .

Зняття з реєстрації місця проживання на думку позивачів відбулося з порушенням їх прав на житло. Зняттям з реєстрації місця проживання новий власник чинить перешкоду в користуванні житловими приміщеннями гуртожитку, якими кімнатами 603,604 в відповідно до закону та договору від 01.09.2003 року користування житловими приміщеннями, а саме кімнатами 603,604 ми маємо право користування цими кімнатами.

Незалежно від зміни власника кімнат в гуртожитку, позивачі зв`язок з кімнатами не втрачали, вони є фактичним місцем їх проживання в них.

Позивачі були зареєстровані в гуртожитку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка в паспорті. Місце реєстрації і місце проживання в гуртожитку з 1984 року с незмінним.

Відповідач придбав ці кімнати з прилюдних торгів і був обізнаний, що ми проживаємо в кімнатах 603,604. Право в гуртожитку на реєстрацію і вселення в гуртожиток ОСОБА_1 набула зв`язку з роботою на конденсаторному державний гуртожиток, заводі, пізніше ВАТ «Ніконд», якому раніше належав відповідно до положень частини другої статті 128 ЖК рішенням Української адміністрації РСР і жила площа в гуртожитку мені надавалася за спільним підприємства, профспілкового комітету. (копія довідки додається).

Пропрацювала на заводі майже 18 років, з 23.11.83 року по 18.01.2001 року та звільнена за ст. 36п. 1 Кодексу законів про працю, за згодою сторін.

На сьогоднішній час я є пенсіонеркою за віком. В 2001 році гуртожиток перейшов до нового власника ТОВ «Ніконджитбудсервіс».

При зміні власника гуртожитку Договір користування в 2003 році я уклала житловими приміщеннями в гуртожитку кім. 603,604.

В цих кімнатах позиачі були зареєстровані.

У відповідності до п.1.1. даного Договору, Договір укладено строком на один рік. Згідно з пункту 7.1. договір пролонгується на строк вказаний в пункті 1.1. ТОВ «Ніконджитбудсервіс» даний Договір зі мною не розірвав.

Отже, станом на час звернення до суду Договір не втратив свою дію і позивачі не втратили свого права користування кімнатами в гуртожитку і згідно Закону N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та зобов`язані бути зареєстровані за фактичним місцем проживання.

Проживаючи з сином в гуртожитку, ми не порушуємо правила проживання в гуртожитку, утримуємо кімнати в належному стані, оплачуємо за користування житловими приміщеннями відповідно до умов договору.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 02.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

19 лютого 2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник зазначає наступне.

22 квітня 2020 року приватним нотаріусом видано свідоцтво про те, що ОСОБА_4 є власником жилого приміщення блоку (двох житлових кімнат) АДРЕСА_2 . Вказані приміщення ОСОБА_4 набув у власність за результатами прилюдних торгів, проведених 18.08.2005. В подальшому вказані торги неодноразово оскаржувались в судовому порядку. 11.06.2018 постановою Верховного Суду у справі 489/2306/14-ц визнано вказані торги такими, що відповідають вимогам законодавства.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Одночасно із цим, відповідно до п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі, зокрема, заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою.

Жилі приміщення блоку (двох житлових кімнат) АДРЕСА_2 належать на праві приватної власності ОСОБА_4 . Позивачі не перебувають у будь-яких родинних відносинах із відповідачем та є сторонніми особами. Останній користуючись правом власності, відповідно до норм чинного законодавства звернувся із заявою до центру надання адміністративних послуг щодо зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

20 січня 2026 позивач ОСОБА_1 надала суду та представнику відповідача відповідь на відзив.

Зазначала, що незаконність зняття з реєстрації місця проживання позивачів в кім. 603. 604 полягає в тому, що у власника ОСОБА_5 не було підстав для зняття з реєстрації позивачів, оскільки позивачі набули право реєстрації і проживання в кім. 603. 604 на законних підставах і це було з`ясовано та встановлено в рішеннях судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, зокрема Постанові Верховного Суду України від 11.06.2018.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Від позивача ОСОБА_3 надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав на ведених у відзиві на позовну заяву.

Також, зауважив, що відповідач є власником жилих приміщень: кімнат АДРЕСА_2 . Зазначені жили приміщення не мають юридичного статусу гуртожитку.

ОСОБА_4 не здійснює будь – яких перешкод позивачам в користуванні спірними приміщеннями. Також, відповідач не вимагає від позивачів звільнити зазначені приміщення або визнати позивачів такими що втратили право користування ними. Відповідач не вимагає виселення позивачів.

Тому, відсутні будь – які докази порушення прав позивачів з боку власника спірного нерухомого майна.

Представник третьої особи – ТОВ «Ніконджитбудсервіс» в судовому засіданні вважала, що позовна заява не підлягає задоволенню, в тому числі з підстав зазначення у позові неналежного відповідача.

Договір від 01.09.2003 року користування житловими приміщеннями, а саме кімнатами 603,604 укладений між ТОВ «Ніконджитбудсервіс» та ОСОБА_1 втратив свою чинність та не має юридичної сили.

Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, щоОСОБА_1 , зареєстрована і мешкає з 1984 року у кімнатах АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючи в гуртожитку ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_3 , який від дня свого народження теж зареєстрований і по теперішній час проживає в гуртожитку, який є єдиним нашим житлом і іншого житла ми не маємо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючи в гуртожитку ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_3 , який від дня свого народження теж зареєстрований і по теперішній час проживає в гуртожитку, який є єдиним житлом і іншого житла позивачі не мають.

22 квітня 2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. видано свідоцтво про те, що ОСОБА_4 є власником жилого приміщення блоку (двох житлових кімнат) АДРЕСА_2 .

Відповідно до Відповіді № 2254623 від 20.01.2026 з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, який було сформовано за запитом головуючого судді у справі при здійсненні підготовчих дій до розгляду справи, ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 є власником в тому числі житлових приміщень блоку 603- 604, загальною площею 33.4 кв.м.в АДРЕСА_3 .

Вказані приміщення ОСОБА_4 набув у власність за результатами прилюдних торгів, проведених 18.08.2005. В подальшому вказані торги неодноразово оскаржувались в судовому порядку.

11.06.2018 постановою Верховного Суду у справі 489/2306/14-ц визнано вказані торги такими, що відповідають вимогам законодавства.

1 липня 2025 року я з Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 з повідомлення в Дії дізналися, що на підставі заяви відповідача, який є новим власником кімнат 603,604 в позивачів знято з реєстрації місця проживання кімнат НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які знаходиться по АДРЕСА_3 .

Зняття з реєстрації місця проживання на думку позивачів відбулося з порушенням їх прав на житло.

Зняттям з реєстрації місця проживання новий власник чинить перешкоду в користуванні житловими приміщеннями гуртожитку, кімнатами 603,604 відповідно до закону та договору від 01.09.2003 року користування житловими приміщеннями.

Судом не встановлено, яким чином власник нерухомого майна – ОСОБА_4 чинить перешкоди позивачам в їх праві користування цим майном.

Зазначені жили приміщення не мають юридичного статусу гуртожитку.

ОСОБА_4 не здійснює будь – яких перешкод позивачам в користуванні спірними приміщеннями. Також, відповідач не вимагає від позивачів звільнити зазначені приміщення або визнати позивачів такими що втратили право користування ними. Відповідач не вимагає виселення позивачів.

Тому, відсутні будь – які докази порушення прав позивачів з боку власника спірного нерухомого майна.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Одночасно із цим, відповідно до п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі, зокрема, заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою.

Жилі приміщення блоку (двох житлових кімнат) АДРЕСА_2 належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Позивачі не перебувають у будь-яких родинних відносинах із відповідачем та є сторонніми особами. Останній користуючись правом власності, відповідно до норм чинного законодавства звернувся із заявою до центру надання адміністративних послуг щодо зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Договір від 01.09.2003 року користування житловими приміщеннями, а саме кімнатами 603,604 604 укладений між ТОВ «Ніконджитбудсервіс» та ОСОБА_1 втратив свою чинність та не має юридичної сили, оскільки відповідно до п. 1.1 Договору строк дії договору визначений терміном в один рік.

Відповідно до п. 7 Договору строк його дії вказаний у п. 1.1 вважається пролонгованим на строк вказаний в п.1.1, якщо жодна із сторін не повідомить про розірвання Договору.

Таким, чином, в будь – якому випадку строк дії зазначеного Договору сплинув на час набуття ОСОБА_4 права власності на спірне нерухоме майно.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом не встановлено законних підстав для задоволення позовних вимог позивачів, не встановлено яким чином зняття з реєстрації позивачів порушує їх право на користування спірними житловими приміщеннями: кімнатами 603, 604 в АДРЕСА_3 , а відповідно позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщеннями шляхом відновлення місця реєстрації - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 . 604;

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 . 604.

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа: ТОВ «Ніконджитбудсервіс», ЄДРПОУ 30737818, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2026.

Суддя Г.С.Костюченко