Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №454/3937/25 — Сокальський районний суд Львівської області

Суд: Сокальський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №454/3937/25

Суддя: Фарина Л. Ю.

Справа №454/3937/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2026 р. місто Сокаль

Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 24 серпня 2025 близько 02 години 00 хвилин водій, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Shineray VXR 300» без реєстраційного номера, рухаючись по вул.Садова, що у с. Бутини Шептицького району Львівської області в напрямку автодороги із сполученням Великі Мости – Рава-Руська, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку, що складається, та координувати свої дії, порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, керуючи мотоциклом марки «Shineray VXR 300» та рухаючись у напрямку автодороги із сполученням Великі Мости – Рава-Руська, не впоравшись із керуванням та допустив наїзд на електроопору, яка знаходилася ліворуч за напрямком руху із подальшим падінням із мотоцикла.

Таким чином, ОСОБА_7 допустив грубе порушення вимоги розділу 2 п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), які полягають у тому, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, розділу 2 п. 2.3 ПДР, які полягають у тому, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д)не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, розділу 2 п. 2.9 ПДР, які полягають у тому, що водієві забороняється: а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розділу 10 п 10.1 зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розділу 12 п 12.1 ПДР, які полягають у тому, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого відламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням, множині садна та забої обох верхніх та нижніх кінцівок, садно лівої скроневої ділянки та які за ступенем тяжкості відносяться до середнього тілесного ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкоджень. .

5 грудня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_5 укладена угода про примирення. Відповідно до умов вказаної угоди потерпіла та обвинувачена у кримінальному провадженні виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію по ч. 1 ст. 286-1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для данного кримінального праопорушення, узгодили призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 по ч. 1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 86000 грн., із застосуванням ст..69 КК України з урахуванням кількох пом`якшуючих обставин- щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяного збитку та усунення заподіяної шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи обвинуваченої, суд має право перейти до іншого більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення, та застосовувати додаткову міру покарання, як позбавлення права керування усіма видами транспортними засобами.

Також, у даній угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

В суді потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 підтвердили, що угода про примирення між ними укладена добровільно, така угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погрози або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, наполягав на затвердженні угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженого в угоді покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив затвердити угоду та застосувати ст. 69 КК України.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченої та потерпілої, думку прокурора, захисника, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченої обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч. 1 ст. 186-1 КК України, яке, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів. Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнає. Встановлено, щоукладення угоди між сторонами про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідаєвимогам ст. 471 КПК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу обвинуваченої яка щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодування заподіяного збитку та усунула заподіяну шкоду, відсутність обтяжуючих обставин.

Є підстави для застосування ст. 69 КК України, оскільки наявні обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної суд, вважає за необхідне перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкоду відшкодувла у повному обсязі, виключно позитивно характеризується по місцюпроживання.

Таким чином, умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачена та потерпіла, при призначенні основного покарання визначена з застосуванням ст. 69 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертиз.

На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 94, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити, укладену 05.12.2025 року між потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – «Потерпілий») з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, угоду про примирення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави 7959 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч) витрат на залучення експерта для проведення експертиз у справі.

Речовий доказ мотоциклом марки «Shineray VXR 300» без реєстраційного номера повернути власнику ОСОБА_7 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, через Сокальський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua