Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №449/1538/25 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Суд: Перемишлянський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №449/1538/25

Суддя: Борняк Р. О.

Справа №449/1538/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 м. Перемишляни

суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Роман Орестович, за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Гайової Г.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 у Львівській області про адміністративне правопорушення відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст.127 КупАП, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Перемишлянського раойнного суду надійшов адманастративний протокол ЕПР1 № 473969 від 05.10.2025 року згідно з яким ОСОБА_1 , 05.10.2025 року близько 07 год. 30 хв., в с. Коросно, по вул. Львівській Львівської області, перебуваючи погоничом свійської тварини (корова), переводила її на шнурки через дорогу та не бачила автомобіль Сітроен Джампі, д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на дану тварину, чим порушила п.7. ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явилася, провину не визнала, пояснила, що 05.10.2025 року, в районі 07 год. 30 хв., в с. Коросно Львівського району, переганяла корову через дорогу на пасовище, в даний час на великій швидкості приблизно 100 км/год їхав автомобіль марки Сітроен, червоного кольору, та здійснив наїзд на її корову, навіть не намагаючись загальмувати до моменту зіткнення. Приблизно по середині дороги між проїжчими частинами відбулось зіткнення. Корову відкинуло метрів на 40 на узбіччя та від отриманих травм вона на місці померла, також автомобіль здійснив наїзд на неї і вона отримала травму ноги. В салоні автомобіля перебувало двоє мужчин, молодшого та старшого віку, достеменно вказати хто з них був водієм вона не може. Особа молодшого віку, як в подальшому вона взнала ОСОБА_2 , визнав себе водієм, але по зовнішніх ознаках вона вважає що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, в стані алкогольного сп`яніння перебував і інший мужчина, старшого віку. Незважаючи на свій стан, вона сама була змушена викликати працівників поліції, та зателефонувала своїй доньці. Після приїзду працівників поліції на її зауваження про те, що водій перебуває в стані сп`яніння та на те, що вона отримала тілесні ушкодження останні не відреагували, і лише за вимогою доньки заміряли гальмівний шлях. В подальшому мусіла самостійно за допомогою доньки звертатись за медичною допомогою.

Захисник особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Гайова Г.Б. в судовому засіданні зазначила, що дії працівників поліції на місці ДТП носили явно упереджений характер, що проявило себе, як в ігноруванні повідомлення ОСОБА_1 про те, що особа яка визнала себе водієм перебуває в стані алкогольного сп`яніння, не проведено його освідчення на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не вжито заходів щодо надання медичної допомоги, шляхом виклику на місце події карети швидкої медичної допомого особі, яка потерпіла в результаті ДТП, відсутність будь якої оцінки діям водія в контексті загальної картини місця події, гальмівного шляху автомобіля, з врахуванням обставини, що в судовому засіданні водій визнав факт руху свого автомобіля в межах населеного пункту зі швидкістю приблизно 90 км/год., формальному зазначені ушкоджень, які отримав автомобіль, схемі місця ДТП, що знайшло своє відображення лише однією фразою "пошкоджено передню частину автомобіля," і лише за наявності фотознімків зроблених свідком можливо реально встановити стан пошкоджень, а від так і силу удару, що в своїй сукупності дало можливість водієві уникнути можливої відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, як і за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Залишились без відповідного реагування і подальші звернення підзахисної у відділення поліції за № 7546 та 7569.

Будучи допитаним в судовому засідання свідок ОСОБА_3 повідомила, що являється донькою ОСОБА_1 , 05.10.2025 року після дзвінка матері прибула на місце ДТП, де побачила матір в брудному одязі, яка скаржилась на біль в грудях, в нозі та руці і перебувала в нервовому шоці, також побачила пошкоджений автомобіль, мертву корову. Поряд з автомобілем, знаходилось двоє мужчин, молодшого та старшого віку, по їх поведінці в неї скалось враження, що вказані особи були в нетверезому стані. Незважаючи на шоковий стан матері, працівники поліції не дозволили їй допомогти написати пояснення, та не викликали карету швидкої медичної допомоги. На її зауваження, що "водій нетверезий" не реагували і лише після її вимоги позначили гальмівний шлях. Свідок здійснила пару фотознімків місця події.

Свідок ОСОБА_2 , пояснив, що 05.10.2025 року приблизно о 07.30 год. їхав на автомобілі Сітроен Джампі, д.н.з. НОМЕР_1 , з м. Львова до дому в с. Подусільна, разом зі своїм тестем. Проїжджаючи с.Коросно Львівського р-ну, побачив, як жінка гнала корову через дорогу, різко загальмував, але не уникнувши зіткнення, збив корову, а його транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Останній пояснив, що рухався із швидкістю 90 км/год., падав дощ дорога була мокрою, в стані алкогольного сп`яніння не перебував.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що справу про притягнення ОСОБА_1 за та ч.4 ст.127 КУпАП слід закрити за відсутністю у діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», використовується як джерело права, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно схеми місця ДТП, встановлено, що на місці де відбулося зіткнення автомобіля ОСОБА_4 та свійської тварини (корови), від початку зіткнення до зупинки автомобіля гальмівний шлях становить 46-48 м.

Суд позбавлений права надавати правову кваліфікацію діям особи, яка не притягається до адміністративної відповідальності і уповноважений лише до констатації фактів встановлених в процесі розгляду, зокрема виходячи з пояснень водія автомобіля ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , слідує, що ОСОБА_2 рухався автомобілем в населеному пункті зі швидкість приблизно 90 км/год.

Пунктом 12.1. ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п.12.4 ПДР, встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Натомість водій автомобіля ОСОБА_4 рухався із забороненою швидкістю руху, щоб мати можливість врахувати дорожню обстановку та уникнути зіткнення із свійською твариною (коровою), що підтверджується його показами, в яких ОСОБА_2 зазначив, що рухався зі швидкістю 90 км/год, що на 40 км/год вище за дозволену швидкість в населеному пункті, а також схемою місця ДТП, в якій від початку зіткнення автомобіля із свійською коровою до зупинки автомобіля гальмівний шлях становить 46-48 м., відповідно суд, приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Суд повинен керуватися основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Підлягає окремій акцентуації дії працівників поліції при оцінці дій учасників ДТП, з врахуванням дорожньої обстановки, яка була наявна на місці (оцінка довжини гальмівного шляху, з`ясування у відібраних поясненнях водія швидкості руху транспортного засобу), ігнорування звернення ОСОБА_1 про перебування водія автомобіля імовірно в стані алкогольного сп`яніння, не проведення освідчення такого на предмет вживання алкоголю, не вжиття заходів щодо організації надання їй медичної допомоги та інше.

Керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 221, 283-285, 287,289, КпАП України, -

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.127 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови скерувати на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області та Львівського районного управління поліції № 2 з мотивів викладених в описовій частині постанови та для подальшого інформування щодо вжитих заходів.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Борняк Роман Орестович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua