Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 11 січня 2026 р.
Справа: №711/7831/25
Суддя: Поєдинок І. А.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/69/26 Справа № 711/7831/25 Категорія: ч.1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАПГоловуючий у І інстанції Остапенко Ю.А. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Білоглазенко Г.П., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 року, якою -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні,-
закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста вчинені сорок) гривень. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
в с т а н о в и в :
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалась нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу в бік свого зятя ОСОБА_1 , чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438313 від 20.08.2025, ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу стосовно свого зятя ОСОБА_1 в присутності малолітнього онука ОСОБА_3 . За вказані дії щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 року, закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста вчинені сорок) гривень. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 року.
2. Скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 в частині визнання ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладення на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340(триста сорок) гривень та закрити провадження в даній частині.
Вважає, що постанова суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КупАП є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.
Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, які описані у мотивувальній частині постанови від 03.10.2025 про винуватість ОСОБА_2 ..
Вказує, що докази по справі є неналежними та не допустимими доказами, оскільки вони не встановлюють наявність адміністративного правопорушення ОСОБА_2 та надані до суду з порушенням норм чинного законодавства.
Вказує, що супровідні листи не містить відомості, які можуть бути використані як докази, оскільки не містять зафіксованих та зібраних фактичних даних про протиправні діяння обвинувачених, не встановлюють конкретні приписи та не породжують юридичних наслідків.
Крім того, вказує, що конфлікт був спровокований ОСОБА_1 навмисно. Подія 13.08.2025 з самого початку була налаштована ОСОБА_1 вчинити сварку, розпочати конфлікт, для того щоб у подальшому, уповноважені органі склали протокол про адміністративне правопорушення, з метою використання останнього для дискредитування ОСОБА_4 та її родичів та підсилення своєї позиції у розгляді Верховним Судом справи про встановлення місця проживання дитини, в якій суди першої та апеляційної інстанцій винесли рішення на користь матері - ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_1 мав достатньо обґрунтовані припущення про високу ймовірність виникнення конфлікту, оскільки протягом двох років проходять судові процеси між ним та ОСОБА_4 та її родичами.
Відеозапис з місця події, зроблений ОСОБА_1 , який оцінений суддею першої інстанції як доказ доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, то даний доказ був оглянутий суддею з грубим порушенням процесуальних норм.
Судом першої інстанції не взято до уваги заперечення адвоката Білоглазенко Г.П., які викладені в клопотанні про закриття справи, де чітко зазначено, що якщо в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано про конкретну норму спеціального закону, то це є істотним недоліком такого протоколу, а тому може бути підставою для визнання його недійсним. Провадження в справах про адміністративне правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання закону.
Натомість, судом самостійно оглянуто відеозапис, який наданий до протоколу з порушенням вимог чинного процесуального законодавства.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що захиснику в інтересах ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 03.10.2025 року, оскільки копію зазначеної постанови вона отримала після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, ці вимоги закону при розгляді справи по суті суддею суду першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалась нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу в бік свого зятя ОСОБА_1 , чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу стосовно свого зятя ОСОБА_1 в присутності малолітнього онука ОСОБА_3 . За вказані дії щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438312 від 20.08.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалась нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу в бік свого зятя ОСОБА_1 , чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.(а.с.36);
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438313 від 20.08.2025 року, де зазначено ОСОБА_2 , 13 серпня 2025 року, близько 16:03 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою та застосовувала фізичну силу стосовно свого зятя ОСОБА_1 в присутності малолітнього онука ОСОБА_3 . За вказані дії щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.(а.с.4);
- електронний рапорт старшого інспектора чергової частини сектору моніторингу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області Суровцева Д.В. від 20.08.2025 року, про результати відпрацювання поліцейськими виклику ОСОБА_1 13.08.2025 о 16:05 годині про його побиття колишньою тещею.(а.с.3);
- даними протоколу про прийняття від ОСОБА_1 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.08.2025 про вчинення колишньою тещою домашнього насильства щодо нього в присутності малолітньої дитини.(а.с.4);
- даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 13.08.202 висловлювалася в його бік нецензурною лайкою та наносила тілесні ушкодження в присутності його малолітнього сина ОСОБА_3 (а.с.5);
- даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.08.2025, відповідно до яких колишній зять ОСОБА_1 , прийшовши у відведений час побачитися з сином, затиснув дзвінок біля вхідних дверей, на що вона зробила йому зауваження, а ОСОБА_1 в свою чергу почав телефоном знімати її на відео, при цьому демонструючи нецензурні жести, кривляючись та махаючи ногами, в присутні малолітньої дитини.(а.с.);
- даними форми оцінки ризиків вчинення кривдником ОСОБА_2 домашнього насильства від 20.08.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено середій рівень небезпеки для потерпілої особи ОСОБА_1 (а.с.6);
- відеозаписом з місця події, зробленим ОСОБА_1 , на якому зафіксовано, як він підійшов до під`їзду та зателефонував через домофон до квартири ОСОБА_2 . Коли остання взяла слухавку ОСОБА_1 попросив вивести йому сина, на що ОСОБА_2 відповіла, щоб він піднявся до квартири. Піднявшись до вхідних дверей квартири, ОСОБА_1 кілька хвилин мовчки чекав, після чого затримавши на кілька секунд кнопку вхідного дзвінка, відійшов. Після цього ОСОБА_2 вивела малолітнього хлопчика і одразу почала агресивно висловлюватися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, вигукуючи, щоб він пішов геть, після чого почала завдавати йому удари руками, штовхати та розмахувати ногами, проганяти. При цьому ОСОБА_1 не вимовив жодного слова, лише мовчки вів зйомку. Дитина увесь час була присутня при діях дорослих. Під час чергової словесної образи ОСОБА_2 . ОСОБА_1 дитина стала на захист батька, вигукую бабусі: «Сама ти така!».(а.с.8);
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП полягає саме в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру і передбачає наслідки насильства, а саме фактичне заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю, оскільки ОСОБА_2 демонструвала явні ознаки агресивної поведінки в бік ОСОБА_1 , допустила щодо нього нецензурні висловлювання та образи, а також застосувала фізичну силу у вигляді штовхання та ударів. Сам потерпілий ОСОБА_1 ініціатором конфлікту не був, жодних ознак агресії не виявляв, відеозаписом не зафіксовано будь-яких образливих жестів чи рухів з його боку щодо ОСОБА_2 , які могли б спровокувати останню на сварку.
Суд також враховує, що така поведінка кривдника щодо постраждалого ОСОБА_1 , безумовно носить негативне емоційне забарвлення та викликає у потерпілого насилля психологічного характеру у вигляді емоційної нестабільності, переживань і т.д.
Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не пов`язує настання відповідальності лише з наслідкам фізичного стану і здоров`я потерпілого. Навпаки - дії кривдника у вигляді штовхання та ударів, так само спричиняють в першу чергу наслідки психологічного характеру.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, сімейний та майновий стан, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно вважав за необхідне накласти на ОСОБА_2 за вчинення 13.08.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, вважаю, що апеляційна скарга захисника в інтересах ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а судове рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.. 294 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в :
Поновити захиснику в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 року.
Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.10.2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок
Оригінал: reyestr.court.gov.ua