Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №150/952/25 — Чернівецький районний суд Вінницької області

"21" січня 2026 р.

Справа №150/952/25

Провадження по справі №3/150/10/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів – Подільського РВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

09.12.2025 працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 09.12.2025. близько 19 год., перебуваючи по вулиці Відродження в с. Борівка Могилів - Подільського району Вінницької області, наніс три удари кулаком по обличчю ОСОБА_3 .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП – ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

ОСОБА_1 вою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП визнала повністю. Зауважила, що на даний час намагається виправити становище з метою належного виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №679425, складеним 12.12.2025 начальником СЮП ВВГ Могилів – Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Бесарабець А.В., рапортом працівника Могилів – Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 09.12.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи.

Конституцією України та Сімейним кодексом України визначено, що батьки зобовязані виховувати своїх дітей піклуватися про їх здоров`я, фізичний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, №2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

В силу ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів правил України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суддею враховується характер вчиненого правопорушення: відсутність тяжких наслідків, береться до уваги особа правопорушниці, зокрема те, що вона у судове засідання за викликом суду з`явилася, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, розповіла про всі обставини правопорушення, у вчиненому щиро кається, в подальшому обіцяє належним чином виконувати свої обов`язки, повністю переосмислила свої вчинки, що можуть негативно відобразитися на подальшому вихованні дитини.

На утриманні окрім алолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 має ще трьох неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і доньок – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копіями відповідних свідоцтв про народження дітей.

З огляду на вище наведені обставини, суд вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та стягнення судового збору поставить сім`ю в скрутне матеріальне становище, оскільки, остання ніде не працює, тому керуючись законом та правосвідомістю, ґрунтуючись на засадах справедливості та виваженості, в силу статті 22 КпАП України приходжу до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, у зв`язку з чим, згідно з ст.22 КУпАП, суд звільняє її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та вважає за необхідне обмежитись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі наведеного, керуючись ст.22, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю.

У відповідності до ст.22 КУпАП оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КпАП України особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК