Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №133/4349/25
Суддя: Дурач О. А.
133/4349/25
3/133/16/26
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.01.26 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участі потерпілої ОСОБА_1 та захисника адвоката Альцивановича О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 676408 від 11.11.2025 року, ОСОБА_2 , 02.11.2025 року, о 14 год. 00 хв., перебуваючи в п`яному вигляді, за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, психологічного характеру, стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, чим повторно протягом року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за що передбачена відповідальність згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 676384 від 11.11.2025 року, ОСОБА_2 , 02.11.2025 року, о 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, психологічного характеру, стосовно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим повторно протягом року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за що передбачена відповідальність згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
21.11.2025 року, постановою суду, адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, були об`єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, що обставин скоєння адміністративних правопорушень ОСОБА_2 , які аналогічні викладеним в протоколі про адміністративні правопорушення та наданим нею поясненням під час складання відповідних протоколів, та зазначила, що просить притягнути його до відповідальності.
Адвокат Альциванович О.С. зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адмінстративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та його дії невірно кваліфіковані. Просив закрити провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення порушення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за діяння передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Також, пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, настає за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого; та за вказані діяння, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за які особу вже було піддано адміністративному стягненню.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, надано:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 676408, ВАД № 676384 від 11.11.2025 року за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;
- копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.11.2025 року;
- копії пояснень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 02.11.2025 року;
- копії пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 02.11.2025 року;
- копії пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 02.11.2025 року;
- копії електронного рапорта Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 14323 від 02.12.2025 року;
- копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копії заяв ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В матеріалах справи відсутні будь які докази (інформаційні довідки, копії постанов суду та інші), які підтверджували б, що ОСОБА_2 раніше вже було піддано адміністративному стягненню за правопорушення передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_2 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтею 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративних правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Дурач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua