Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №125/2199/25 — Барський районний суд Вінницької області

125/2199/25

1-кп/125/131/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025020140000191 від 02.08.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Моївка Чернівецького району Вінницької області, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, раніше судимого:

- 04.10.2022 Барським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 13.02.2025 Кролевецьким районним судом Сумської області звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 126-1, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , порушуючи положення ст. 28 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності, а також, порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє психологічне насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: безпричинно висловлює словесні образи, погрози, нецензурні слова, чим принижує та залякує останню, заподіюючи шкоду її психічному здоров`ю, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя, яке виявляється у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку. Крім того, дії ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 супроводжуються погрозами фізичної розправи та образами із застосуванням нецензурних слів протягом тривалого часу. Зокрема, 28.10.2024 о 21:00 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, що виразилося у висловлюванні на її адресу образ нецензурною лайкою, намаганням вчинити бійку. За вказаним фактом працівниками Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 29.10.2024 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім цього, 31.10.2024 о 19:00 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, що виразилося у висловлюванні на її адресу образ нецензурною лайкою, намаганням вчинити бійку. ОСОБА_6 викликала працівників поліції, якими припинено правопорушення. За вказаним фактом працівниками Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 18.11.2024 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім цього, 15.11.2024 о 20:00 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, що виразилося у висловлюванні на її адресу образ нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою. ОСОБА_6 викликала працівників поліції, якими припинено правопорушення. За вказаним фактом працівниками Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 15.11.2024 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаних протоколів Барським районним судом Вінницької області - 12.12.2024 та 13.02.2025 винесено постанови про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 08.09.2025 о 18:00 ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме висловлював на її адресу образи нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що зашкодило її психічному здоров`ю та призвело до погіршення якості життя.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, старший солдат ОСОБА_3 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2024 № 331-рс призначений на посаду старшого стрільця-оператора 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-гої стрілецької роти, зарахований наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.12.2024 № 346 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією. 02.06.2025 о 15:30 під час проведення перевірки наявності особового складу командиром другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_7 виявлено відсутність без поважних на те причин старшого солдата ОСОБА_3 . Так, 02.06.2025 старший солдат ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_3 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, зазначив, що всі обставини викладені в обвинувальному акті вірно. Розкаявся у вчиненому. Просив суд суворо його не карати.

За епізодом щодо домашнього насильства була допитана потерпіла.

Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила обставини, які викладені в обвинувальному акті, зазначила, що з ОСОБА_3 перебувають у сімейних стосунках 18 років, чоловік дуже хороший, коли тверезий, але коли у стані алкогольного сп`яніння, то не контролює себе, поводиться агресивно, може вдарити. Проблеми з алкоголем періодично виникають останні 10 років.

Стороною обвинувачення у судовому засіданні були надані такі письмові докази:

- копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 346 від 11.12.2024 про зарахування старшого солдата ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;

- копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 153 від 02.06.2025, згідно з яким з 02.06.2025 старший солдат ОСОБА_3 , старший стрілець - оператор стрілецького відділення стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 ;

- копію службової характеристики від 03.06.2025, відповідно до якої під час проходження військової служби старший солдат ОСОБА_3 характеризується посередньо;

- копію медичної характеристики, згідно з якою стан здоров`я старшого солдата ОСОБА_3 задовільний, придатний до військової служби;

- копію акту службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 старшим стрільцем-оператором другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшим солдатом ОСОБА_3 від 12.06.2025, згідно з яким службовим розслідуванням встановлено, що під час проведення перевірки наявності особового складу 02.06.2025 о 15:30 було виявлено відсутність старшого стрільця-оператора другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_3 у тимчасовому місці розташування другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . На телефонні дзвінки та повідомлення старший солдат ОСОБА_3 не відповідав. Пошукові заходи результатів не дали. Місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_3 невідоме. Закріплена зброя та засоби індивідуального захисту старшого солдата ОСОБА_3 залишилися у тимчасовому місці розташування другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . Викладене вище підтверджується письмовими поясненнями командира другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 та сержанта з матеріального забезпечення другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_8 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 153 від 02.06.2025, старшого солдата ОСОБА_3 визнано таким, що самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану. На момент закінчення службового розслідування старший солдат ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_2 не повернувся та не виконує свої службові обов`язки більше 10 днів;

- копію повідомлення КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» № 31/6986 від 08.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 08.09.2025 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався;

- копію висновку медичного огляду КНП «Барська міська лікарня», відповідно до якого 08.09.2025 о 20:25 у ОСОБА_3 встановлено алкогольне сп`яніння ( ОСОБА_9 );

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.10.2025, відповідно до якого 16.10.2025 о 08:15 ОСОБА_3 було затримано; під час обшуку затриманої особи було виявлено та вилучено його особистий телефон марки Redmi IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 з сім-картою з номером НОМЕР_5 , який поміщено до спеціального пакету PSP 2233912;

- постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20.10.2025, відповідно до якої мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 з сім-картою з номером НОМЕР_5 , який поміщено до спеціального пакету PSP 2233912, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025020140000191 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області;

- квитанцію № 30 від 06.11.2025 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12025020140000191.

Витяг з ЄРДР, копії паспортів на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , що надані прокурором, стверджують допустимість доказів, здобутих під час досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду.

Під час судового провадження суд дослідив докази у тому обсязі, як про це просили сторони кримінального провадження. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_3 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України, та, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

За таких обставин, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 : за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи; за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню за вчинені кримінальні правопорушення. Під час обрання міри покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, є нетяжким злочином; злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, - є тяжким злочином; а також дані про особу обвинуваченого:

- ОСОБА_3 раніше судимий: 04.10.2022 Барським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 13.02.2025 Кролевецьким районним судом Сумської області звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби, що підтверджується даними вимоги ІЦ та матеріалами кримінального провадження;

- посередньо характеризується за місцем проживання, що підтверджується даними довідки-характеристики Каришківського старостинського округу Копайгородської селищної ради Вінницької області № 204 від 13.08.2025;

- посередньо характеризується за місцем проходження служби, що підтверджується даними службової характеристики Військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2025;

- на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується даними довідки Комунального некомерційного підприємства "Барська міська лікарня" Барської міської ради.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставина, яка, згідно зі ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення, що передбачене ст. 126-1 КК України, особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ст. 126-1, ч. 5 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі. Остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, оскільки злочини, передбачені ст. 126-1, ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_3 вчинив під час іспитового строку, то до вказаного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч. 3 ст. 78, ст. 71, ст. 72 КК України).

Згідно з абз. 3 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема початок строку відбування покарання.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий 16.10.2025 та до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діє і на даний час.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання законної сили вироком суду слід залишити тримання під вартою.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, тому дане питання судом не вирішувалося.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України та ст. 65-67, 70, 71, 72 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.10.2022, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років три місяці.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення ОСОБА_3 з 16.10.2025 по день набрання вироком законної сили зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання законної сили вироком суду, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 21.03.2026, залишити тримання під вартою.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 з сім-картою з номером НОМЕР_5 , який поміщено до спеціального пакету PSP 2233912, знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, повернути власнику - ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання нею копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому, що він має право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Також роз`яснити обвинуваченому, що він має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції, якщо кримінальне провадження буде розглядатися цим судом.

Суддя