Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №569/25743/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25743/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєв Д.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504435, 05 листопада 2025 року о 17 год. 11 хв. в м. Рівне по вул. Поповича, 30, водій ОСОБА_1 в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Mazerati д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи захисник адвокат Бовгиря О.П. зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає. Доводить, що таким чином після спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 зрозумівши, що мотиви поліцейських полягали у тому, щоб виманити його з транспортного засобу та доставлення його в ТЦК, він попросив надати йому направлення на огляд і зазначив, що поїде в медичний заклад на своєму авто, за кермом якого перебуватиме дружина, на що працівники поліції відмовили йому та вказали, що якщо він поїде на огляд, то лише з ними і на їхньому авто, після чого написали відмову від проходження такого огляду та склали протокол про адміністративне правопорушення. Наголошує, що після цієї події ОСОБА_1 одразу самостійно звернувся до КП «РОЦПЗН» РОР та пройшов відповідний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та надав суду висновок.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Бовгирі О.П., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст.255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі й за ст.130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положенням п. 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Постанови КМУ № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Разом з тим з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Так, згідно записів з бодікамери працівника поліції, ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він не відмовляється від проходження огляду в медичному закладі, однак поїде в медичний заклад на своєму авто, за кермом якого перебуватиме дружина (файл Clip-0, час 17:26; файл Clip-0, час 17:27, файл Clip-0, час 17:32).

Під час розгляду справи захисник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 з метою власної безпеки відмовився вийти з автомобіля та їхати в медичний заклад разом з поліцейськими, оскільки був впевнений, що його завезуть до ТЦК, при цьому він не відмовлявся пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння та постійно наголошував, що пройде такий огляд самостійно.

Доводи захисника Бовгирі О.П. повністю підтверджуються матеріалами справи. Зокрема з відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та короткого спілкування з останнім, йдучи до свого транспортного засобу, під час спілкування по телефону поліцейський зазначив: «Є особа в розшуку. Чи треба вона вам?» (Clip-0, час 17:15). «Зараз будемо освідувать та доставлять» ( Clip-0, час 17:16)

При цьому, відеозаписи не містять даних, що свідчили б про наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, визначених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735, які є обов`язковою передумовою для направлення водія на відповідний огляд.

На переконання суду, дії та манера спілкування поліцейських однозначно слід розцінювати як провокацію з метою доставлення особи до ТЦК, спонукавши його до відмови, яка й стала підставою притягнення його до відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцію та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» прямо вимагає від працівників поліції діяти об`єктивно та неупереджено (ст.ст. 7, 23).

Європейський суд з прав людини вказує, що провокація має місце, коли:

- ініціатива виходить від правоохоронців, а не від особи («Тейксейра де Кастро проти Португалії»»);

- особу ставлять у ситуацію, де вона фактично змушена вчинити дії, які кваліфікуються як правопорушення («Раманаускас проти Литви»);

- правоохоронці не просто фіксують факт порушення, а створюють умови для його вчинення («Баннікова проти росії»).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, які мають значення для справи, здобуті у спосіб, що відповідає закону.

Докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути допустимими, оскільки вони здобуті шляхом тиску та маніпуляції з боку органу влади.

При цьому, з наданого суду токсикологічного дослідження №564/1196 від 05.11.2025 року, що проведено КП «РОЦПЗН» РОР, вбачається, що при дослідженні біологічного матеріалу (сечі), зданої ОСОБА_1 05 листопада 2025 року о 20 год. 22 хв., етанол, наркотичні та психотропні речовини не виявлені.

З наданого висновку КП «РОЦПЗН» РОР №1317 від 05.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 пройшов дослідження на предмет наявності сп`яніння, дата і час огляду 05.11.2025 року о 20:00 год. Згідно висновку огляду у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що провадження у справі слід закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 283, 284, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів.

Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв