Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №400/1874/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №400/1874/23

Суддя: Кравченко К.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1874/23

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 24.10.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року по справі за Національної енергетичної компанії «Укренерго» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2023 року Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – позивач, Товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 №0104640405 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 2040,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення неправомірно було винесено на підставі акту камеральної перевірки №8146/14-29-04-05-06/00100227 від 09.11.2021 з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно ПАТ «НЕК «Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 за 2019, 2020 рокт, оскільки така перевірка проведена поза межами визначених законодавством термінів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2021 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно ПАТ «НЕК «Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 за 2019, 2020 р, за результатами якої складено акт №8146/14-29-04-05-06/00100227, яким встановлено порушення пункту 266.7.5 статті 266 ПК України, а саме за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні податкові періоди 2019-2020 роки.

В акті встановлено, що за 2019 рік граничний строк подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки настав 20.12.2019, а подана така декларація 06.07.2021; за 2020 рік граничний строк подання такої декларації - 19.02.2020, а подана така декларація 06.07.2021.

За порушення граничних строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно за 2019 та 2020 роки до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2021 №0104640405 на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовано штрафну санкцію в загальній сумі 2040,00 грн, яка згідно доданого розрахунку штрафної санкції складається з двох сум штрафів по 1020 грн. за кожен звітній рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка була подана до Вознесенської ДПІ 06.07.2021, згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України мала бути проведена податковим органом на протязі 30 днів з дня отримання такої звітності, тобто 05.08.2021, а тому у зв`язку з недотриманням податковим органом строків проведення такої перевірки, яка фактично була проведена 09.11.2021, спірним податковим повідомленням-рішення до позивача безпідставно застосовані штрафні санкції.

Апелянт з такою позицією суду першої інстанції не погоджується і зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що оскільки ГУ ДПС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку з питання саме своєчасності подання позивачем податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019-2020, то для такої перевірки строк проведення визначений абзацом другим пункту 76.3 статті 76 ПК України, який передбачає, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, тобто 1095 днів.

Надаючи оцінку висновкам суд першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи доводи позовної заяви, зміст висновків суду першої інстанції та доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що в рамках даного спору спірним є лише питання дотримання відповідачем строку, протягом якого він мав право на проведення камеральної перевірки поданих позивачем 06.07.2021 податкових декларацій з податку на нерухоме майно за 2019 та 2020 роки.

Сам факт подачі цих декларацій поза межами строку, визначеного пунктом 266.7.5 статті 266 ПК України, як підстави для застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 ПК України, так і сам розмір таких санкцій позивачем не оспорюється.

Надаючи оцінку спірному питанню, колегія суддів виходить з приписів пункту 76.3 статті 76 ПК України, яким це питання врегульовано.

Так, пункт 76.3 статті 76 ПК України діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, і містить наступні положення:

«Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.»

Вирішуючи питання про те, яким саме абзацом пункту 76.3 статті 76 ПК України встановлені строки для проведення податкових декларацій позивача з податку на нерухоме майно за 2019 та 2020 роки, колегія суддів звертає увагу на те, що тим самим Законом від 21 грудня 2016 року №1797-VIII були також внесені зміни і до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, який визначає предмет камеральної перевірки.

Так, абзац перший підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Законом від 21 грудня 2016 року №1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту:

«Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Отже, системне тлумачення положень пункту 76.3 статті 76 ПК України та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України та зміст одночасно внесених до цих пунктів змін Законом від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, свідчить про те, що законодавцем здійснено розмежування предметів камеральної перевірки та строків, протягом яких камеральні перевірки проводяться в залежності від предмету перевірки.

Колегія суддів вважає, що включений Законом від 21.12.2016 №1797-VIII до пункту 76.3 статті 76 ПК України абзац другий стосовно проведення камеральної перевірка з інших питань з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, стосується саме тих камеральних перевірок, які цим же законом включені до підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України абзацом другим, тобто перевірок своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тощо.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскільки предметом камеральної перевірки, яка оформлена актом №8146/14-29-04-05-06/00100227 від 09.11.2021, була саме своєчасність подання податкової звітності з податку на нерухоме майно за 2019, 2020 роки, то строки проведення такої перевірки визначені абзацом другим пункту 76.3 статті 76 ПК України, тобто протягом строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що пункт 76.3 статті 76 ПК України має два абзаци, проте навів зміст лише першого абзацу та залишив поза увагою положення другого абзацу цього пункту.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів не вбачає порушення податковим органом строків проведення камеральної перевірки, яка оформлена актом №8146/14-29-04-05-06/00100227 від 09.11.2021.

Як вже зазначено вище, в рамках даного спору позивачем не оспорюється сам факт порушення ним визначеного пунктом 266.7.5 статті 266 ПК України строку для подачі податкової звітності по податку на нерухоме майно за 2019, 2020 роки, як підстави для застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 ПК України, а також не оспорюється і сам розмір таких санкцій, а тому колегія суддів, враховуючи визначені ч.1 ст.308 КАС України межі апеляційного перегляду, не вбачає за необхідне надавати окрему правову оцінку підставам для застосування спірних штрафних санкцій.

За результатами даного апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року – скасувати.

Прийти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Національної енергетичної компанії «Укренерго».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія

Оригінал: reyestr.court.gov.ua