Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 19 січня 2026 р.
Справа: №420/39993/24
Суддя: Єщенко О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39993/24
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
08.04.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Єщенка О.В.
суддів – Бітова А.І.
– Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРОМАРКЕТИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРОМАРКЕТИНГ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000395;
визнати протиправним та скасувати рішення від 08.10.2024 року №UA500080/2024/000117/1 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позову зазначено, що в межах зовнішньоекономічного контракту позивачем ввезено на митну територію України товари. На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачу представлено повний пакет документів, які підтверджують правильність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Наполягає на тому, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Представлені матеріалами підтверджують як умови постачання товару на митну територію України так і його кількісні та вартісні характеристики. Проте, митним органом не надано правильної правової оцінки представленим до митного оформлення документам, фактично вказані матеріали не досліджувались належним чином, що призвело до помилкових висновків про наявність у них розбіжностей, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Зазначене у сукупності свідчить про те, що рішення про коригування митної вартості та відмову у митному оформленні товарів є необґрунтованими, прийняті без достатніх правових підстав, що є безумовною підставою для їх скасування в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000117/1 від 08.10.2024року.
Визнав протиправною та скасував картку відмову Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000395від 08.10.2024 року.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» судовий збір в розмірі 6738,17 грн.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом – за ціною договору.
В свою чергу, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Митного кодексу України та обставинам справи і помилково не враховано, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість підтвердити заявлену митну вартість за ціною договору та свідчать про правомірність і обґрунтованість рішення митного органу про коригування митної вартості товару.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з`ясовано, що 23.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (Покупець) та SHANDONG WEIFANG RAINBOW CHEMICAL CO., LTD (Продавець) укладено Договір №SRC20240523-1 та Додаток №1 від 23.05.2024 року до нього.
Відповідно до умов вказаного договору, Продавець продає, а Покупець купує хімічні препарати, упаковку, пластмасові кришки і мірні пластикові стаканчики до них, далі як Товар, в асортименті, в кількості, за цінами, в терміни і на умовах, зазначених в Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 1.1 Договору)
Відповідно до пункту 2.1 Договору його сума встановлюється у розмірі 66076 доларів США. В ціну товару включені: вартість тари, маркування та упаковки, навантаження і укладання товару, митного очищення товару для його експорту, транспортування до місця призначення, якщо інше не обумовлено в Додатках до цього контракту.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата здійснюється в доларах США, в безготівковій формі, шляхом банківського переказу. Умови оплати вказані в Додатку до даного договору.
Додатком №1 до Договору передбачено наступні умови оплати: оплата протягом 180 днів від дати коносаменту, при цьому Покупець має право оплачувати Товар повністю або частинами раніше зазначеного терміну. Присутня можливість плати третій особі.
Умови поставки: CFRКонстанца, Румунія, CFR Гданськ, Польща (Incoterms 2010).
З метою митного оформлення придбаного на підставі цього Договору товару, з урахуванням: рахунку-фактури (iнвойс) (Commercialinvoice) №SRC24/06-15 від 21.06.2024, калькуляції вартості 1л. б/н від 21.06.2024, калькуляції вартості б/н від 21.06.2024, комерційної пропозиції б/н від 23.05.2024, позивачем оформлено та подано митниці електронну митну декларацію режиму ІМ 40 24UA500080011156U5 за поставку товару: гербіцид Оптимум РК, (Optimum, SL) Гербіциди на основі дикамби, її солей або ефірів. Препаративна форма - розчинний концентрат. Діюча речовина: дикамба, в номінальній концентрації 480 г/л. Призначення: для використання на посівах пшениці, ярого ячменю, кукурудзи. Пакування: 10л./ каністра; 2 каністри/коробка - 13800л. 690 коробок. Дата виробництва: 19.06.2024. Дійсний до: 19.06.2027. Пакування: 1л./флакон; 10 флаконів/коробка 2000 л. 200 коробок. Дата виробництва: 18.06.2024. Дійсний до: 18.06.2027.Не в аерозольній упаковці. Всього: 890 коробок. Торгівельна марка - Оптимум, РК. Виробник - SHANDONG WEIFANG RAINBOW CHEMICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.
Для митного оформлення та на підтвердження митної вартості товару позивачем надано такі документи:
- сертифікат якості (Certificateofquality) 10л. б/н від 19.06.2024;
- сертифікат якості (Certificateofquality) 1л. б/н від 18.06.2024;
- пакувальний лист (Packinglist) Б/н від 21.06.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) № SRC24/06-15 від 21.06.2024;
- коносамент (Billoflading) № MEDUYT126289 від 05.07.2024;
- автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) № 4722 від 01.10.2024;
- сертифiкат про походження товару (Certificateoforigin) № 24C3700B2179/01241 від 21.06.2024;
- некласифікований комерційний документ (Калькуляція вартості 1л.) б/н від 21.06.2024;
- некласифікований комерційний документ (Калькуляція вартості) б/н від 21.06.2024;
- некласифікований комерційний документ (Комерційна пропозиція) б/н від 23.05.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ТФ2 від 07.10.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 07.10.2024;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 0454-inf від 20.09.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаток) № 1 від 23.05.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SRC20240523-1 від 23.05.2024;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 00045133 від 12.09.2024;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 31/05/22 від 05.06.2022;
- внутрішній договір складського зберігання № 24-17 від 25.01.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 24-18 від 25.01.2024;
- договір (контракт) про перевезення № 04/01-1 від 04.01.2021;
- договір (контракт) про перевезення № 31-05-2022-ТЕО від 31.05.2022;
- дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) № А 08813 від 16.05.2021;
- інші некласифіковані документи (Лист безпеки) б/н від 18.06.2024;
- інші некласифіковані документи (Паспорт 10л.) б/н від 19.06.2024;
- інші некласифіковані документи (Паспорт 1л.) б/н від 18.06.2024;
- інші некласифіковані документи (Специфікація) б/н від 18.06.2024;
- копія митної декларації країни відправлення № 431020240000149678 від 29.06.2024.
08.10.2024 року Одеською митницею прийнято рішення за №UA500080/2024/000117/1 про коригування митної вартості товарів.
У рішенні зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість, а саме:
1) у рахунку на перевезення, заявці та листі перевізника відсутня інформація щодо витрат на зберігання та завантаження на наземний транспорт у порту Constanta (RO), отже ці витрати не враховані при декларуванні митної вартості товару;
2) в копії митної декларації країни відправлення зазначено відмінний від заявленого код товару.
З посилання на неможливість визначити митну вартість товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митницею зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.
Карткою від 08.10.2024 року №UA500080/2024/000395 митниця відмовила позивачеві у митному оформленні товарів.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості товару. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган має право витребувати, а позивач зобов`язаний надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; інвойс; транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його характеристики, кількість та вартість.
Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, обумовлені у зовнішньоекономічним договором, та за якими відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість.
Судом першої інстанції правильно враховано, що до митного оформлення серед іншого, на підтвердження витрат на перевезення товару декларантом було надано: рахунок на оплату витрат на перевезення; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; заявка на перевезення та договір на транспортно-експедиторські послуги. Детальний опис витрат наведено безпосередньо в рахунку на оплату витрат на перевезення та довідці, що підтверджує вартість перевезення товару та надання інших послуг. Також, у заявці наведено перелік послуг, які узгоджені сторонами договору, а саме: вивантаження з борту судна; Transitdeclaration + guarantee; авто: Константа (завантаження) Чорноморськ (вул. Промислова 7) (Включає винагороду експедитора, яка визнається як різниця між отриманим доходом та понесеними витратами).
Враховуючи наведене, послуга «Авто: Константа (завантаження) Чорноморськ (вул. Промислова 7)» включає в себе завантаження на транспортний засіб та безпосереднє перевезення за вказаним маршрутом, чим спростовуються доводи митниці про не підтвердження витрат на завантаження та перевезення товару.
Поряд з цим, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Отже, митна декларація країни відправлення за змістом не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Більш того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Одночасно, посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення, відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих у відповідності до Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Отже, вказані відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.
Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.
Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень митниці.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Одеської митниці – залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua