Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №940/2318/25 — Тетіївський районний суд Київської області

21.01.2026 Провадження по справі № 2-а/940/1/26

Справа № 940/2318/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 2/368 від 11.11.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі, посилаючись на те, що дана постанова є незаконною, ґрунтується на неповному та необ`єктивному з`ясуванні обставин справи, оскільки він повістку № 5047681 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 годину 13.10.2025 року отримав 28.10.2025 року, 03.11.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та 14.11.2025 року пройшов військово-лікарську комісію, з огляду на що вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (додаток 2), не порушив.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В судовому засіданні встановлено, що 11.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова № 2/368 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень, відповідно до якої ОСОБА_1 не пройшов військово лікарську комісію, порушивши вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (додаток 2), та під час дії в Україні особливого періоду не прибував вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач вказував, що позивачем порушені вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (додаток 2), який передбачає прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військовооблікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, позивач як громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язаний прибути за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також пройти медичний огляд.

Разом з цим судом встановлено, що 01.10.2025 року позивачу ОСОБА_1 керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 була виписана повістка № 5047681 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 09.00 годину 13.10.2025 року, яка була відправлена останньому виконавчим комітетом Тетіївської міської ради Укрпоштою 16.10.2025 року та вручена 28.10.2025 року, що підтверджується копією самої повістки, копією конверта, в якому була відправлена повістка, та копією трекінгу відправлення за № 0980100065228.

Згідно копії витягу з Резерв+, сформованого 21.11.2025 року, ОСОБА_1 03.11.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , уточнив дані, а також 14.11.2025 року пройшов військово-лікарську комісію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем правомірності прийнятого рішення у вигляді постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 2/368 від 11.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень доведено не було, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (додаток 2), останній прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 після вручення йому повістки № 5047681 та пройшов військово-лікарську комісію, хоч фактично не на 09.00 годину 13.10.2025 року, оскільки повістка № 5047681 була відправлена йому лише 16.10.2025 року та вручена 28.10.2025 року.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210 КУпАПє протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат. При цьому, згідно ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» від 21.11.2025 року, а томудані витрати суд у відповідності ст. 139 КАС Українистягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись, ст.ст. 5, 77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 2/368 від 11.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.П.Косович