Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №377/1123/25 — Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/1123/25

Провадження №1-кп/377/9/26

21 січня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його адвоката ОСОБА_5 , який приймає участь в режимі відеоконференції, за відсутності потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження № 12025111270000100 від 04.11.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: - 25.07.2024 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186, ч. З ст. 357 КК України -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_8 вчинив заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, в умовах воєнного стану, та незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, за наступних обставин:

03 листопада 2025 року, о 23 годині 25 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поряд з територією торгівельного центру «Айнур», який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Бакинський квартал, будинок №8, побачив раніше знайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на ґрунті тривалих неприязних відносин вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , о 23 годині 25 хвилин, перебуваючи поряд з територією торгівельного центру «Айнур», який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Бакинський квартал, будинок №8, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та кулаком правої руки наніс йому один удар в область правого ока.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синця в правій навколоорбітальній ділянці, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Таким чином ОСОБА_9 , заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Також, відповідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України 24 лютого 2022 року №64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб введено воєнний стан, який був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, який неодноразово продовжений.

Поряд з цим, 03 листопада 2025 року, о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи поряд з будівлею торгівельного центру «Айнур», який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Бакинський квартал, будинок №8, побачив раніше знайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно, відкрито, в умовах воєнного стану, заволодів курткою та мобільним телефоном марки «Теспо Spark Go2», білого кольору, вартістю 3 699 гривень, зі встановленою в нього сім-карткою оператора мобільного зв`язку «lifecell» з абонентським номером НОМЕР_1 та куртку марки «Bosco», вартістю 2 990 гривень, які належать ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 6689 гривень.

В подальшому ОСОБА_4 з місця злочину втік та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Тобто ОСОБА_9 , вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, в умовах воєнного стану - злочин за ч.4 ст.186 КК України.

Окрім того, 03 листопада 2025 року, о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поряд з будівлею торгівельного центру «Айнур», який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Бакинський квартал, будинок №8, після скоєння відкритого викрадення речей потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявив серед них паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_2 , запис №20070402-06474, що є універсальним документом що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство, діючи умисно та не вживаючи будь-яких заходів до його повернення, усвідомлюючи, що вказаний документ належить потерпілому і втрата якого суттєво утруднює реалізацію прав, свобод законних інтересів потерпілого, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння ним (привласнення), усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, заволодів паспортом потерпілого.

Тобто ОСОБА_8 вчинив незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, кримінальне правопорушення - проступок, за ч. З ст. 357 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , визнав себе винуватим повністю і показав, що 03 листопада 2025 року, о 23 годині 25 хвилин, він перебуваючи поряд з територією торгівельного центру «Айнур», побачив раніше знайомого йому ОСОБА_6 , та на ґрунті тривалих неприязних відносин заподіяв останньому тілесні ушкодження. Також заволодів його курткою та мобільним телефоном з паспортом. На даний час все повернув тобто відшкодував матеріальні збитки. У вчиненому щиро кається. На майбутнє збирається піти до лав ЗСУ.

Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про проведення розгляду справи без його участі. Претензій матеріального, морального характеру не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Врахувавши думку учасників кримінального провадження та взявши до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини та обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочинів, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обвинувачення і обмежився в судовому засіданні допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень - проступків та злочину та необхідність призначення покарання.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень встановленою і його дії належить кваліфікувати за ч.1 ст.125, ч.3 ст. 357 та ч.4 ст.186 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно в умовах воєнного стану, та незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення також відшкодування матеріальних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При цьому суд бере до уваги, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення класифікуються відповідно до статті 12 КК України не тільки як проступок а і як тяжкий злочин за ч. 4 ст. 186 КК України.

Обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває і за допомогою не звертався, тобто є осудною особою. Матеріальна шкода у кримінальному провадженні становить 6 689 гривень (відшкодовано в повному обсязі шляхом повернення майна).

З урахуванням того, що ОСОБА_4 , раніше притягався до кримінальної відповідальності 25.07.2024 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду, покарання відбув повністю, але судимість не знята і не погашена, негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. Врахувавши фактичні обставини вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та обтяжує покарання, особу винного, його майновий стан, думку потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.125 КК України в межах санкції даної статті у виді громадських робіт, за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі, за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

Адвокат просив застосувати при обранні покарання ст.69 КК України. Проте з урахуванням того, що раніше іншим судом до покарання відносно ОСОБА_4 , застосовувалась дана стаття, і він для себе позитивних висновків не зробив, характеризується за місцем проживання негативно, суд дійшов висновку, що в даному випадку немає підстав при обранні міри покарання ОСОБА_4 , застосовувати ст.69 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому ОСОБА_10 , необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Цивільний позов відсутній.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положенням ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.125, ч. 4 ст. 186, ч.3 ст. 357 КК України і призначити покарання:

- за ч.1 ст.125 КК України у виді 200 годин громадських робіт;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді семи років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_11 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін з утриманням його в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 21.01.2026 року, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі згідно з частиною 5 статті 72 КК України строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 04.11.2025 року по 21.01.2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт на мобільний термінал «Samsung Galaxy A10s» IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , серійний номер R9AN915LAXJ модель SM-A107F|DS із встановленою в нього сім-карткою оператора мобільного зв`язку «vodafone» з абонентським номером НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , вилучений у ОСОБА_4 під час складання протоколу затримання від 04.11.2025.

Речові докази:

- мобільний термінал «Samsung Galaxy A 10s» ІМЕІ НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_6 модель SM-A107F|DS зі встановленою в нього сім-карткою оператора мобільного зв`язку «vodafone» з абонентським номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 відповідно до постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 04.11.2025 який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області повернути останньому;

- светр світшот коричневого кольору, кросівки та куртку марки «Bosco», які належать потерпілому ОСОБА_6 , а також оригінал паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 номер НОМЕР_2 , виданий 20.05.2025 відповідно до постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 21.11.2025 передані па зберігання потерпілому ОСОБА_6 ; - залишити у останнього;

- мобільний телефон «Теспо Spark Go2», білого кольору (спец.пакет CRІ1 199378); товарний чек №001806144 від 03.11.2025 на придбання мобільного телефону марки «Теспо Spark Go2», коробка до мобільного телефону марки «Теспо Spark Go2», коробка до стартового пакету оператора мобільного зв`язку «lifecell» з пластиковим тримачем для сім-картки, коробка електронного пристрою для куріння «IQOS ILUMA», чек переказу коштів Нова пошта №5524781148 від 29.10.2025 наданні потерпілим ОСОБА_6 , тримач «IQOS ILUMA» (спец.пакет WAR1559010) відповідно до постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 21.11.2025 передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області повернути потерпілому.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1