Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №362/527/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/527/26

Провадження № 1-кс/362/48/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (ВКЗ),

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

17.01.2026 до Васильківського міськрайонного суду Київської області надішло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України,-

Клопотання мотивовано тим, що 28.06.2022 ОСОБА_6 , призвано під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 03.03.2024 солдат ОСОБА_6 проходить військову службу за призовом на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованої роти 5 механізованого взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Слідчий зазначає, що напередодні 13 травня 2024 року у солдата ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби, який він реалізував за наступних обставин. Так, солдат ОСОБА_6 стрілець – снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 13 травня 2024 року не повернувся до розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 , що розташовується неподалік населеного пункту АДРЕСА_2 із лікарняного закладу Комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , з якого був виписаний 13 травня 2024 року, згідно з довідки із медичної карти стаціонарного хворого №1204/26-н, куди був направлений відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №103 від 08 квітня 2024 року на лікування в зв`язку з пораненням (травмуванням), після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.

Слідчий крім того вказує, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки. Так, ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 07 год 29 хв. 16.01.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою використання в особистих цілях, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст.ст. 41, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, п. п. 1, 2, 3, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України незаконно придбав 3 (три) ручні уламкові гранати РГН, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) підривач до ручної гранати УДЗ, який належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 7 (сім) підривачів до ручної гранати УЗРГМ-2, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 2 (дві) ручні гранату Ф-1, які належать до ІІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) гранатометний пристрій ВОГ-17М, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) артилерійський постріл 30 мм.,, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 456 (чотириста п`ятдесят шість) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45?39 мм., 10 (десять) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?39 мм., 4 (чотири) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?54R мм. які зберігав на території домоволодіння по місцю свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту виявлення цього факту працівниками поліції близько 07 год 29 хв. 16.01.2026 під час проведення обшуку.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється: у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; у придбанні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Також слідчий посилається на наявність таких ризиків: перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення , у якому підозрюється тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала просила у задоволенні клопотання відмовити. При цьому послалася весь час ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання та не переховувався від органів правопорядку; має міцні соціальні зв`язки: є одруженим та має двох неповнолітніх дітей; має позитивні характеристики з місця проходження служби та місця проживання; має ряд медичних захворювань та отримав поранення під час захисту Батьківщини.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав позицію захисника.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 62025050010013525 від 08.04.2025, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захисникам копії клопотання та матеріалів, що були вручені захиснику ОСОБА_5 та підозрюваному, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 62025050010013525 від 08.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №65 від 03.03.2024, солдата ОСОБА_6 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 лютого 2024 року №282-РС, на посаду стрільця – снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 03 березня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №103 від 08.04.2024 вирішено вважати таким, що вибули на лікування у зв`язку із пораненням солдата ОСОБА_6 до ВМГ №66 м. Покровськ.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 №2438 про результати проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_6 , акту службового розслідування від 06.06.2024, витягу з наказу командира військової частини від 03.06.2024 № 2939, рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , бланків отримання пояснень, вирішено обліковувати ОСОБА_6 з 14.05.2024 як відсутнього на військовій службі, та у зв`язку з тим, що під час службового розслідування з`ясовано, що правопорушення солдата ОСОБА_6 з 13.05.2024 містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України організувати складання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Також в провадженні СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебували матеріали досудового розслідування за № 12026111140000005 від 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час виконання доручення слідчого від 02.01.2026 року до слідчого відділення надійшов рапорт оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Обухівського РУП ОСОБА_8 про те, що до вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Васильків, Київської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який зберігає вогнепальну зброю, бойові припаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказала, що проживає по сусідству із громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 проживає за вказаною адресою разом зі своєю матір`ю. В ході спілкування з ОСОБА_10 в ОСОБА_9 неодноразово виникали конфлікти із ОСОБА_6 , оскільки він веде себе постійно агресивно та постійно словесно погрожує в її сторону та сторону її сім`ї. Мав місце випадок, коли ОСОБА_10 під час висловлювання погроз в її сторону та в сторону ОСОБА_11 забіг до свого будинку та вибіг з нього зі зброєю в руках (пістолетом). Далі ОСОБА_9 почула характерні звуки перезарядки затвора. Але в цей час його одразу зупинила його мати, щоб він не застосовував зброю. На думку свідка останній має психічні розлади здоров`я. На даний час ОСОБА_6 ніде не працює. На скільки відомо ОСОБА_9 , ОСОБА_6 колишній військовий та за своїм місцем проживання зберігає вогнепальну зброю та бойові припаси до неї.

Також слідчий зазначає, що допитаний в якості свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказав, що по сусідству з ним проживає громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 проживає за вказаною адресою разом зі своєю матір`ю. В ході спілкування з ОСОБА_10 в свідка неодноразово виникали конфлікти з ним, оскільки він веде себе постійно некоректно, агресивно та постійно словесно погрожує в його сторону та сторону його сім`ї, а також висловлюється нецензурною лайкою. Мав місце випадок, коли ОСОБА_10 під час висловлювання погроз в сторону ОСОБА_12 та в сторону ОСОБА_13 забіг до свого будинку та вибіг з нього зі зброєю в руках (пістолетом). Далі свідок почув характерні звуки перезарядки затвора. Але в цей час його одразу зупинила його мати, щоб він не застосовував зброю. На думку свідка останній має психічні розлади здоров`я. На даний час ОСОБА_6 ніде не працює. На скільки відомо свідку, ОСОБА_6 колишній військовий та за своїм місцем проживання зберігає вогнепальну зброю та бойові припаси до неї.

В рамках кримінального провадження № 12026111140000005 від 02.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_6 16.01.2026 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді. За результатами обшуку виявлено, що 3 (три) ручні уламкові гранати РГН, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) підривач до ручної гранати УДЗ, який належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 7 (сім) підривачів до ручної гранати УЗРГМ-2, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 2 (дві) ручні гранату Ф-1, які належать до ІІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) гранатометний пристрій ВОГ-17М, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) артилерійський постріл 30 мм.,, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 456 (чотириста п`ятдесят шість) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45?39 мм., 10 (десять) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?39 мм., 4 (чотири) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?54R мм., що підтверджується протоколом обшуку від 16.01.2026, актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 16.01.2026, актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 16.01.2026 , довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.01.2026.

Постановою від 16.01.2026 об`єднано в одне кримінальне провадження матеріали досудових розслідувань №62025050010013525 від 08.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та №12026111140000005 від 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, присвоївши провадженню № 62025050010013525.

16.01.2026 о 14 год. 19 хв. ОСОБА_6 затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.01.2026.

14.07.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України, погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України 17.01.2026 вручено підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_5 .

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини(ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо слідчий, прокурор доведуть, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Відповідно до п. 5 Листа ВССУ, слідчий суддя має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).

У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Суд враховує позицію захисника ОСОБА_5 , що ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання; має міцні соціальні зв`язки: є одруженим та має двох неповнолітніх дітей; має позитивні характеристики з місця проходження служби та місця проживання; має ряд медичних захворювань та отримав поранення під час захисту Батьківщини.

Проте, за змістом ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, у тому числі відповідно до вимог ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у даному кримінальному правопорушенні, що карається позбавленням волі на строк до десяти років; його вік та стан його здоров`я; сімейний стан, наявності двох дітей; офіційно не працюючого; за місцем проживання характеризується позитивно; в силу ст. 89 КК України раніше не судимого; слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_14 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування, знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України», слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує також наявність та доведеність ризиків, що передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 17.03.2026, без визначення застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 19 хв. 16.01.2026, з моменту фактичного затримання.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначати.

Строк дії ухвали шістдесят діб з моменту затримання та до 17.03.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 21.01.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1