Рішення від 10 грудня 2025 р. у справі №361/6241/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6241/24

провадження № 2-о/361/306/24

11.12.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Петришин Н.М.,

за участю секретаря Гриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад обставин

У червні 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Після розлучення шлюбні відносини не припинилися та вони з ОСОБА_3 продовжили разом як дружина та чоловік, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку, а саме робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. ОСОБА_3 проходив службу у Збройних силах України за контрактом, однак, на жаль, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ведення бойових дій у с. Івано-Григорівка Донецької області ОСОБА_3 загинув. Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою у зв`язку з необхідністю отримання одноразової грошової виплати, що передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з січня 2005 року по дату смерті ОСОБА_3 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 01 липня 2024 року відкрито провадження в справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 01.04.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи.

ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - Завальнюк Ж.В. заперечувала проти заявлених вимог та просила відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Згідно поданих представником пояснень, заява ОСОБА_1 мотивована необхідністю отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.22. Заява подана в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує на те, що встановлення вказаного факту не носить безспірний характер, оскільки встановлення цього факту може вплинути на права та обов`язки інших осіб, які не були залучені до справи. Заявник не підтверджує відсутність інших осіб померлого військовослужбовця, які можуть претендувати на призначення та виплату їм частини одноразової грошової допомоги, чи уже її отримують. Тобто, є підстави вважати, що в даному випадку існує спір про право у зв`язку з тим, що одноразова грошова допомога у зв`язку із смертю військовослужбовця призначається та виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та виплату.

Обставини справи, що встановлені судом.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 липня 1993 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 10 липня 1993 року, про що вчинено актовий запис № 23, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_4 ».

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 07 грудня 2004 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 07 грудня 2004 року, про що вчинено актовий запис № 183, прізвище дружини після реєстрації розірвання шлюбу - « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Старобільськ Луганської області, батьком якого є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 06.07.2018.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно 23 вересня 2022 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Івано-Григорівка Донецької області, про що вчинено актовий запис № 850.

Відповідно до акту службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_6 , затвердженого 21.01.2023 командиром військової частини НОМЕР_5 полковником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 14:00 противник здійснив обстріл позицій ротного опорного пункту 5442 «Звіробій» східніше населеного пункту Григорівка Донецької області. Солдат ОСОБА_3 , навідник 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_5 , знаходився того дня на чергуванні, коли з боку збройних сил російської федерації здійснено обстріл із 120 мм міномету та ракетних систем залпового вогню БМ-21 «Град» східніше населеного пункту Григорівка Донецької області. Під час обстрілу солдат ОСОБА_3 отримав поранення, травми виявилися несумісними із життям. Тіло солдата ОСОБА_6 евакуйовано у морг м. Слов`янськ, він був у засобах індивідуального захисту та не знаходився в стані алкогольного чи токсичного сп`яніння. У подальшому евакуйований до «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради». Смертельне поранення військовослужбовця отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Згідно Довідки про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 помер у зв`язку з іншими уточненими розтрощеннями, які охоплюють декілька ділянок тіла, вибуховою травмою.

Заявник ОСОБА_1 вказувала на те, що після розірвання шлюбу вона не припинила шлюбних відносин з ОСОБА_3 , вони продовжували разом як дружина та чоловік, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку, а саме робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала виписку АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої ОСОБА_3 у період з вересня 2021 року по лютий 2022 року перераховував заявнику грошові кошти у загальному розмірі 133 980,49 грн.

Також ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог надано копії скрін-шотів переписки з ОСОБА_8 , копії письмових заяв сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , згідно яких останні підтверджують те, що ОСОБА_12 . Та ОСОБА_3 проживали разом і вели спільне господарство як подружжя після розірвання шлюбу до моменту загибелі ОСОБА_3 , й після смерті останнього ОСОБА_1 виїхала на територію, підконтрольну українській владі, оскільки населений пункт опинився в окупації.

Згідно Довідки від 12.10.2022 № 3250-500225891/21224 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що видана 24.06.2024, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Крім того, до заяви ОСОБА_1 додала копії документів щодо належного загиблому ОСОБА_3 майна, зокрема Договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 08.10.2019 приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Пульним М.М.; свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 18 липня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ; Договір купівлі-продажу будинку від 05.12.1989.

Також ОСОБА_1 додала копію паспорта ОСОБА_3 та його реєстраційного номера облікової картки платника податків, копії свідоцтв про смерть серії НОМЕР_7 , НОМЕР_8 щодо смерті батьків ОСОБА_3 - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Згідно листа Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області № 1510/30.10-27 від 09.10.2025, у результаті перевірки Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актові записи: про шлюб ОСОБА_3 за № 23 від 10.07.1993, про розірвання шлюбу ОСОБА_3 № 183, складений на виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11.10.2004 у справі № 2-1606/2004; про народження ОСОБА_2 (№ 93). Надати копії актових записів відділ не має можливості, оскільки паперові носії актових записів знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до заяви, посвідченої нотаріально 02 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., зареєстрованої в реєстрі за № 895, ОСОБА_2 , стверджує, що є єдиним сином у його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших дітей у ОСОБА_3 немає.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як передбачено ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що факти, які мають юридичний характер, - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без шлюбу встановлюється в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі

№ 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, заявник ОСОБА_1 просила встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з січня 2005 року по дату смерті ОСОБА_3 .

Встановлення вищевказаного факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне заявнику для отримання одноразової грошової виплати, що передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що заявник надала достатньо доводів та документів на підтвердження факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Разом з цим, з огляду на те, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є отримання коштів, передбачених за загиблого військовослужбовця для членів його сім`ї, то відповідний факт має значення саме на момент загибелі військовослужбовця, оскільки саме від цього залежить відповідна виплата і не має значення період, протягом якого такі особи проживали однією сім`єю до моменту смерті військовослужбовця.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , й ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, та керуючись ст. 293, 294, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН