Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №356/446/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 3/356/5/26

Справа № 356/446/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 2 ст. 51 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 до Березанського міського суду Київської області від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Капшученко І. О.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 711033 від 13.04.2025, складеного інспектором СРПП ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Кожушком Є. С., 12.04.2025 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 на залізничному вокзалі у м. Березань таємно викрав у громадянки ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 530,00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Постановою Березанського міського суду Київської області від 04.08.2025 адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП повернуто до Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного оформлення (а.с.23-24).

Згідно рапорту ПОГ СВГ ВП Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Омельченка В. від 19.09.2025, в ході доопрацювання адміністративного матеріалу встановити актуальну адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 та будь-яких засобів зв`язку з останнім не видалось за можливе, оскільки в ІПНП актуальна інформація відсутня (а.с.26).

25.09.2025 вказаний адміністративний матеріал повернуто до Березанського міського суду Київської області після дооформлення разом із супровідним листом від 19.09.2025 № 211670-2025 за підписом заступника начальника ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2025 вказану справу розподілено судді Капшученко І. О.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 23.06.2025 пояснила, що працює на залізничній станції у м. Березань. Того вечора вона прибирала у приміщенні вокзалу, коли двоє хлопців почали сваритись. Потім один пішов не електричку, а інший ( ОСОБА_1 ) залишився і плакав, бо не знає дороги. Тоді хлопець вскочив у підсобне приміщення, вона вирішила допомогти і на хвилину вийшла, а коли кинулась до сумки, виявила, що він украв у неї гроші в сумі 2 500 грн. Після крадіжки ОСОБА_1 сів у електричку та поїхав, де надалі його знайшли поліцейські. На запитання головуючого судді підтвердила, що на фото, доданому до матеріалів справи, ОСОБА_1 .

В судові засідання 04.08.2025, 09.10.2025, 11.11.2025, 11.12.2025 та 20.01.2026 потерпіла ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.15,29,31,37,46).

З огляду на те, що положеннями КУпАП не передбачено обов`язкової присутності потерпілого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності потерпілої ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, на розгляд справи в судові засідання, призначені на 23.06.2025, 04.08.2025, 09.10.2025, 11.11.2025, 11.12.2025 та 20.01.2026, не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП поштою рекомендованими листами з повідомленнями, повістки надсилались за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.19-22,32-33,35-36,47-48).

Будь-яких інших засобів зв`язку, в тому числі телефонного, з ОСОБА_1 як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Суд наголосив, у справі «Антоненков проти України`що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 13.04.2025 в присутності ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. 256 КУпАП, останньому під підпис роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та вручено другий його примірник, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суді Київської області, про що він поставив свій підпис; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних, в тому числі, в частині адреси місця його проживання, від надання пояснень по суті порушення відмовився, про що в протоколі міститься відповідна відмітка (а.с.1).

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність судового провадження відносно нього, судом вжито вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а також він мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, разом з тим, в судові засідання не розгляд справи повторно не з`явився, жодних дій, щоб з`ясувати стан судового провадження у його справі, не вчинив, від отримання поштової кореспонденції за місцем проживання ухилився.

За таких обставин, вказана процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється судом як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний ним спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Враховуючи викладене, визнаний ЄСПЛ принцип пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Так, частиною 1 статті 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3028 грн.

Отже, станом на день вчинення ОСОБА_1 правопорушення дії будуть кваліфікуватися, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, якщо вартість викраденого майна становить від 0,5 х (3 028,00 грн. х 50%) = 757,00 грн. до 2 х (3 028,00 грн. х 50%) = 3 028,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою в сукупності та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 711033 від 13.04.2025 (а.с.1), рапортом, зареєстрованим в ІТС ІПНП (ЖЄО) СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області за № 1549 від 12.04.2025 (а.с.2-4), протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_2 від 12.04.2025 про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.6-7), поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.8), фотоматеріалами (а.с.5).

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення..

З системного аналізу положень ст.ст. 38, 247, 280 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що відповідає усталеній та послідовній юридичній практиці у сфері даних правовідносин та викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, а також неодноразово застосовувалась судами апеляційної інстанції, рішення яких є остаточними в даній категорії справ, зокрема, у постановах Київського апеляційного суду від 27.02.2023 в справі № 756/9410/22, від 28.03.2023 у справі № 757/25955/19, від 03.04.2023 у справі № 757/63653/21, від 23.10.2023 у справі № 758/6752/19, від 28.11.2023 у справі № 759/12854/22, від 11.01.2024 у справі № 359/3204/22, від 14.02.2024 у справі № 752/806/23, від 07.04.2025 у справі № 371/1232/24, від 31.05.2025 у справі № 761/44608/24, від 12.05.2025 у справі № 382/1224/24, від 13.05.2025 у справі № 757/24440/24-п.

Враховуючи викладене вище, з огляду на те, що дане адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, вчинене 05.07.2025, не є триваючим, протокол про адміністративне правопорушення складений 13.04.2025, надійшов до суду після дооформлення 25.09.2025, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи по суті процесуального строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 4 ст. 38 КУпАП, ч. 2 ст. 51, п. 7 ч. 1 ст. 247, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Суддя: І. О. Капшученко