Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №347/2302/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №347/2302/25

Суддя: КРИЛЮК М. І.

Справа № 347/2302/25

Провадження № 2/347/133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :

Головуючої – судді : Крилюк М.І.,

Секретаря : Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

Встановив :

Позивач звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 липня 2020 року між ними було зареєстровано шлюб у Коломийському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №316. В шлюбі в них народилась донька – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в поданій на розгляд суду позовній заяві вказує, що підставою для розірвання шлюбу стало те, що спільне життя між ними не склалось із-за різних поглядів на життя та відсутності взаєморозуміння. Просить шлюб розірвати.

В судове засідання позивач не з`явилася в поданій позовній заяві просила слухати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представником відповідача адвокатом Потятинник Ю.Р. до суду подано заяву із клопотанням про розгляд справи без участі відповідача та його представника. З позовними вимогами про розірвання шлюбу відповідач згідний .

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Із оглянутих матеріалів справи вбачається, що сторони в справі зареєстрували шлюб 21 липня 2020 року у Коломийському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №316, підтвердженням чого є свідоцтво про шлюб а.с.5.

В шлюбі в сторін народилась одна дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження а.с.6.

Причиною розірвання шлюбу позивач зазначає, що між ними із відповідачем втрачено почуття любові та взаєморозуміння, в них різні погляди на життя, що призвело до припинення їх спільного проживання. А тому, вважає, що сім”я розпалась, шлюб носить формальний характер, надії на примирення немає.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем а останнім до суду не подано а ні відзиву на позовну заяву а ні інших клопотань чи заперечень проти задоволення позову.

Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Згідно ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачкою в справі не заявлено клопотання про відновлення їй дошлюбного прізвища а відтак суд вважає за доцільне залишити їй при розірвання шлюбу існуюче, набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_4 »

За вимогами позову позивачкою в справі не заявлено вимогу про визначення судом місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про відсутність між сторонами з цього приводу спору.

На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 – 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України , суд , -

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 21 липня 2020 року у Коломийському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №316 – розірвати.

Позивачці в справі ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу залишити існуюче прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua