Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 18 січня 2026 р.
Справа: №294/1265/25
Суддя: РУКАС М. С.
провадження № 2/294/1485/25
справа № 294/1265/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2026 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Рукаса М.С.,
при секретарі - Коцюбі Л.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
До Чуднівського районного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений 02.08.2023, посилаючись на те, що подружжя не веде спільного господарства і не підтримує шлюбних стосунків. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін. Сімейне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя та з втратою порозуміння, несумісності характерів.
Подружжя має неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Враховуючи, що сторони не дійшли згоди, щодо порядку сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та прав дитини на повноцінний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тому просить стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 02 серпня 2023 року Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02.08.2023, про що зроблено актовий запис №96.
Спору між подружжям про поділ майна на даний час не існує.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки сімейне життя між сторонами фактично припинено, шлюбні відносини продовжують існувати лише формально, збереження сім`ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечитиїхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Також судом встановлено, що сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Частиною 3 ст.181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З системного аналізу наведених норм слідує, що саме позивач, як особа, яка одержує аліменти на утримання дитини та разом з якою проживає дитина, має право визначати спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі чи в розмірі частки від доходу відповідача, які необхідні для гармонійного розвитку дитини.
Позивач обрала спосіб стягнення аліментів - у розмірі частки від доходу відповідача і суд не вправі його змінювати.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У згаданій статті регламентовано безспірний розмір аліментів на дітей, на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох дітей і більше - половини заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 зазначеного Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Таким чином враховуючи вищевикладене, а також наявність у відповідача обов`язку утримувати дітей, суд вважає можливим, не порушуючи прав сторін, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3 .
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112, 113, 114, 180-182, 191 СК України, нормами Конвенції про захист прав дитини, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 серпня 2023 року Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 96.
Стягувати з ОСОБА_2 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку, починаючи з 29 липня 2025 року і до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий,АДРЕСА_4 .
Суддя Максим РУКАС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua