Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №620/4719/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №620/4719/25

Суддя: Лариса ЖИТНЯК

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/4719/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати наступні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області:

від 10.04.2025 №12735735/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.03.2025 №1;

від 10.04.2025 №12735736/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.03.2025 №2;

від 10.03.2025 №12735734/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.03.2025 №3.

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ «БЕТА-СЕРВІС» наступні податкові накладні датою їх фактичного подання на реєстрацію:

- податкову накладну від 06.03.2025 №1;

- податкову накладну від 07.03.2025 №2;

- податкову накладну від 12.03.2025 №3.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що сформовані відповідачем та направлені позивачу квитанції №1 не містять посилання на інформацію (факти/конкретні підстави) що вказують на обґрунтованість висновків щодо ризиковості здійснення Позивачем господарських операцій, зазначених саме в поданих для реєстрації податкових накладних, - а отже вже саме зупинення реєстрації ПН є незаконним. Більш того, акцентує увагу на тому, що зазначені податкові накладні були заблоковані в автоматичному форматі, тобто без перевірки операцій на факт їх легальності. Посилання у Квитанціях №1 на начебто відповідність операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення чим саме підтверджується ризиковість здійснення господарської операції, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних – обмежує Позивача у можливості належним чином скористуватись наданими йому правами по розблокуванню накладних, в т.ч. надати необхідний/достатній пакет документів. Також зазначає, що підприємство в повному обсязі виконало вимоги пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄДР, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено та надало копії документів, визначених орієнтованим переліком, про підтвердження реальності здійснення операцій по оскаржуваним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.

Суд ухвалою від 17.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідачів, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що спірні рішення прийняті відповідно до законодавства у встановленій формі, оскільки позивачем не доведено реальність здійснення господарської операції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Дочірнє підприємство «БЕТА-СЕРВІС» (далі - ДП «БЕТА-СЕРВІС») зареєстроване 26.05.1998 в ЄДР за №12801200000000209. Платником ПДВ підприємство зареєстроване 09.10.2003, індивідуальний податковий номер товариства 255989005283. ДП «БЕТА-СЕРВІС» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

У своїй діяльності підприємство керується Статутом, затвердженим Рішенням учасника ДП «БЕТА-СЕРВІС» від 28.02.2024 №01/24. Статут підприємства встановлює порядок визначення основних напрямків діяльності, управління майном та коштами та інші організаційні питання діяльності підприємства.

Основним видом діяльності підприємства є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин (КВЕД 46.21), про що зазначено в ЄДР.

Крім того, згідно відомостей з ЄДР, іншими видами діяльності, якими займається (може займатись) підприємство є:

– Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90);

– Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (КВЕД 46.14);

– Оптова торгівля м`ясом i м`ясними продуктами (КВЕД 46.32);

– Оптова торгівля фруктами й овочами (КВЕД 46.31);

– Оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75).

Для провадження господарської діяльності підприємство використовує об`єкти нерухомості, орендує нежитлове приміщення (30 м2) під офіс, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Київська, 11 – у ТОВ «Бета-Агро-Інвест» (ЄДРПОУ 30844997) на підставі Договору суборенди нерухомого майна від 31.12.24 №874/24.

В підтвердження вказаних фактів підприємством були подані повідомлення за формою 20-ОПП, де вказані вищезазначені об`єкти оподаткування, через які проводиться діяльність та які прийняті контролюючим органом.

Відповідно до договору поставки від 06.03.2025 №155/25, укладеного між ДП «БЕТА-СЕРВІС» та ТОВ ІМ. ШЕВЧЕНКА, Постачальник зобов`язався поставити Покупцю мінеральні добрива карбамід у кількості 200,0 тон, а Покупець своєчасно прийняти і здійснити оплату на умовах вищевказаного Договору.

На виконання умов вищезазначеного договору Постачальником 12.03.2025 була здійснена поставка мінеральних добрив карбамід у кількості 200,000 тон загальною вартістю 6 144 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 12.03.2025 №1.

На виконання умов даного договору Постачальником отримані від Покупця наступні оплати за мінеральні добрива:

- 06.03.2025 – часткова попередня оплата на суму 2 520 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.07.2025 №1015, а також банківською випискою і карткою рахунку 361;

- 07.03.2025 – часткова попередня оплата на суму 2 500 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.03.2025 №1031, а також банківською випискою та карткою рахунку 361;

- 13.03.2025 – остаточна оплата на суму 1 124 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2025 №1260, а також банківською випискою та карткою рахунку 361.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання зазначених мінеральних добрив є дати отримання попередньої оплати за товар 06.03.2025, 07.03.2025, а також дата поставки товару 12.03.2025, згідно до видаткової накладної, тому податкові накладні були сформовані Постачальником за цими датам, та подані до ГУ ДПС у Чернігівській області для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних:

- ПН від 06.03.2025 №1– подана на реєстрацію 20.03.2025;

- ПН від 07.03.2025 №2 – подана на реєстрацію 19.03.2025;

- ПН від 12.03.2025 №3 – подана на реєстрацію 19.03.2025.

Згідно отриманих Позивачем Квитанцій від 20.03.2025 №9071797255, від 19.03.2025 №9071077913 та від 19.03.2025 №9071076630, вищезазначені податкові накладні прийняті ДПС України, але їх реєстрація зупинена.

Як зазначено у вказаних квитанціях, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3102, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На виконання вимог, позивач підготував та подав в електронному вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів від 03.04.2025 №1 з письмовими поясненнями щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено та додав документи, що підтверджують виробничу (господарську) діяльність позивача, господарські взаємовідносини з клієнтами, а також пояснення, якими підтверджено факт реальності здійснення господарської операції, додано документи, якими підтверджується фізична можливість позивача здійснювати господарську діяльність.

Також позивачем, з метою підтвердження інформації, зазначеної в спірних податкових накладних, були подані і додаткові пояснення з документами.

Однак, за результатами розгляду письмових пояснень ДП «БЕТА-СЕРВІС» з доданими документами, а також додаткових пояснень Позивач отримав наступні рішення регіональної комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, якими ДП «БЕТА-СЕРВІС» було відмовлено в реєстрації вищевказаних податкових накладних:

- рішення від 10.04.2025 №12735735/25598903 про відмову в реєстрації ПН від 06.03.2025 №1;

- рішення від 10.04.2025 №12735736/25598903 про відмову в реєстрації ПН від 07.03.2025 №2;

- рішення від 10.03.2025 №12735734/25598903 про відмову в реєстрації ПН від 12.03.2025 №3.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних комісія вказала: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». А в додатковій інформації зазначено, що неможливо встановити джерело походження товару.

Позивач вважає дії комісії, якою прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, а оскаржувані рішення таким, що підлягають скасуванню з подальшим зобов`язанням ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Так, Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрацїї/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями п.13 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до положень пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі — Порядок зупинення реєстрації).

Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно п.5 Порядку зупинення реєстрації платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена на підставі відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Підставою зупинення реєстрації податкових накладних, в квитанціях №1 було зазначено що Обсяг постачання товару/послуг 3102 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/ Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/ або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Слід зауважити, що що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані Позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Також, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/ або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, у вищевказаних квитанціях податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Тобто, зазначений у пункті 5 перелік документів є узагальненим та не містить імперативного обов`язку для платника податків, подати всі визначені цим пунктом документи.

З наведеного слідує, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в апріорі не може містити вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, що призводить до створення штучних передумов для невиконання позивачем вимоги про надання необхідних документів, перелік яких по суті залишається для нього невідомим та призводить до порушення принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач не може належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

В той же час суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

А отже, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунків коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до не обгрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В судовій практиці Верховного Суду чітко та однозначно зафіксована правова позиція, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (постанова Верховного Суду від 18.12.2018 справа №816/1118/17).

Суд наголошує, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ні факту здійснення платником податків господарської операції, ні факту наявності дати виникнення першої події (зарахування коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Також слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

В свою чергу, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

ЯІк встановлено судом, у рішеннях комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2025 №12735735/25598903, від 10.04.2025 №12735736/25598903, від 10.03.2025 №12735734/25598903 у якості підстави для відмови вказано «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Втім, відповідачем не конкретизовано, які саме документи складені з порушенням та в чому ці порушення полягають.

При цьому, судом також встановлено, що позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарських операцій, в тому числі і щодо походження товару.

Факт наявності у Позивача реалізованого товару підтверджується наступним.

05.03.2025 ДП «БЕТА-СЕРВІС» було укладено з ТОВ «КОМЕРС ЛОФТ» (код ЄДРПОУ 42116334) договір поставки від 05.03.2025 №142/25 (копія додається), згідно якого ТОВ «КОМЕРС ЛОФТ» зобов`язалось передати у власність покупця мінеральні добрива карбамід у кількості 200,000 тон, а ДП «БЕТА-СЕРВІС» своєчасно прийняти і здійснити оплату на умовах вищевказаного Договору.

На виконання п.4.1. вищезазначеного договору поставки, ДП «БЕТА-СЕРВІС» здійснило попередню оплату за товар в розмірі 5 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 06.03.2025 №33 на суму 2 500 000,00 грн, від 07.03.2025 №34 на суму 2 490 000,00 грн, та від 07.03.2025 №35 на суму 10 000,00 грн.

Зокрема, було придбано мінеральне добриво карбамід у кількості 200,000 тон на суму 5 000 000,00 грн без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 12.03.2025 №3.

Перевезення мінеральних добрив проводилось автомобільним транспортом зі складів ТОВ «КОМЕРС ЛОФТ», які знаходяться за адресою: Одеська обл., Чорноморський р-н., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6 (пункт навантаження) на склад покупця ДП «БЕТА-СЕРВІС», адреса якого: Чернігівська область, Чернігівський р-н, с. Малий Листвен, вул. Промислова, 9 (пункт розвантаження), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними за 12.03.2025.

Додатково, походження товару підтверджується наданим Постачальником Покупцю сертифікатом якості на карбамід.

Також, додатково, з метою підтвердження реальності здійсненої господарської операції позивачем через свого представника було здійснено запит (лист від 15.04.2025 №33) на кінцевого покупця мінеральних добрив (ТОВ ІМ. ШЕВЧЕНКА) з проханням надати копії документів, які підтверджують факт використання ним отриманих від Позивача мінеральних добрив у своїй господарській діяльності.

Так, листом від 22.04.2025 №624/1-Ч Покупець повідомив, що придбані ним мінеральні добрива було використано на його полях та надав на підтвердження акти використання мінеральних добрив та дорожні листи трактористів (копії додаються), які здійснювали внесення та підвезення цих добрив до полів.

А отже, усі можливі документи щодо джерела походження товару надані разом з додатковими поясненнями позивача та містяться в матеріалах даної справи. Таким чином, посилання у спірних рішенням в графі «Додаткова інформація» про неможливість встановити джерело походження товару також на увагу не заслуговують.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті оскаржувані рішення без надання оцінки викладених у повідомленні про надання пояснень та копій наданих позивачем документів, а усі зазначені у оскаржуваних рішеннях підстави відмови у реєстрації податкових накладних є надуманими та не ґрунтуються на доказах. Такі докази відповідачем не надані і до суду.

Тобто, оскаржувані Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

А отже, зважаючи на подані позивачем пояснення та на наявність у позивача документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та на те, що таких документів було подано достатньо, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

На необхідності дослідження достатності поданих документів та пояснень наголосив Верховний суд у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/19.

Таким чином суд вважає, що позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, використано формалізований підхід та незважаючи на вищевказані повідомлення та додані до нього документи, прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних належить визнати протиправними та скасувати.

За приписами ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає, що дана вимога жодним чином не порушує дискреційної функції фіскального органу з огляду на наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

За приписами п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п.12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існує достатньо правових підстав для зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні датою їх подання.

Таким чином позов належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на суму 7 267,20 грн, а тому його слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь позивача солідарно.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.04.2025 №12735735/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.03.2025 №1, від 10.04.2025 №12735736/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.03.2025 №2 та від 10.03.2025 №12735734/25598903 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.03.2025 №3.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 06.03.2025 №1, від 07.03.2025 №2, від 12.03.2025№3, подані Дочірнім підприємством "БЕТА-СЕРВІС", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" судові витрати у розмірі 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" судові витрати у розмірі 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Дочірнє підприємство "БЕТА-СЕРВІС" ((вул. Київська, 11, пов. 7,м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005, код ЄДРПОУ 25598903).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Повне рішення суду складено 21.01.2026.

Суддя Л.О. Житняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua