Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №295/594/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №295/594/26

Суддя: Болейко А. П.

Справа №295/594/26

Категорія 307

3/295/581/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №039722 від 09.01.2026, ОСОБА_1 09.01.2026 близько 09 год 30 хв, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп ’яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображав словами брутальної лайки, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров ’ю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Тобто, об`єктивна сторона правопорушення полягає в повторному умисному вчиненні будь-яких зазначених в диспозиції дій, за які особу вже було піддано адміністративному стягненню, та передбачає існування обов`язкової ознаки заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів,на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП є ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП .

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

У той же час, органом, який ініціює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не долучено до матеріалів справи доказів про притягнення ОСОБА_1 протягом року до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що унеможливлює належну правову кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з матеріалів справи неможливо встановити таку ознаку адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, як притягнення ОСОБА_3 протягом року до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, як слідує з протоколу серії ВАВ №039722 від 09.01.2026 доказів у підтвердження того, що діями ОСОБА_1 було заподіяно шкоди психічному здоров`ю потерпілій, матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Болейко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua