Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №180/2472/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/2472/25

1-кп/180/81/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Марганець Дніпропетровської області кримінальне провадження від 27.08.2025 за № 42025042100000108 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Нікополь, Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Запоріжжя Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2025 року приблизно о 11:15 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_2 , де спільно вживали алкогольні напої.

Приблизно о 14 год. 50 хв. у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які на той час перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння, виник конфлікт з ОСОБА_6 та остання наказала їм піти. Провівши ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з території її домоволодіння, остання побачила поруч на землі мобільний телефон марки Oukitel моделі WP23 Pro, який лежав у дворі. Піднявши вказаний мобільний телефон, ОСОБА_6 зрозуміла, що це мобільний телефон ОСОБА_9 . Після цього, достовірно знаючи про те, що вказаний мобільний телефон фактично не вийшов з володіння власника, а лише забутий ним, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення мобільного телефону належного ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою, м. Марганець, провулок Ламаний, буд. 3, не вживши заходів щодо передачі вказаного мобільного телефону власнику ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрала мобільний телефон Oukitel моделі WP23 Pro, ринкова вартість якого складає 4982 грн. 50 коп., чим спричинила майнову шкоду ОСОБА_9 на вказану суму.

Крім того, 22.08.2025 приблизно об 19 год. 00 хв. за місцем мешкання ОСОБА_6 прийшли її знайомі ОСОБА_10 та її співмешканець ОСОБА_7 . ОСОБА_11 лягла спати, а ОСОБА_6 розповіла ОСОБА_7 про те, що за місцем її мешкання приходили ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та коли вони залишали територію вказаного двору, ОСОБА_9 загубив мобільний телефон та цього не помітив, який вона залишила собі.

ОСОБА_6 , будучи необізнаною в користуванні електронно-обчислювальною технікою, передала ОСОБА_7 мобільний телефон Oukitel моделі WP23 Pro, належний ОСОБА_9 з проханням переглянути на предмет наявності корисної інформації.

ОСОБА_7 , оглядаючи мобільний телефон марки Oukitel моделі WP23 Pro в застосунку «Google» вказаного мобільного телефону віднайшов збережений пароль та логін від мобільного застосунку «Приват 24» та виявив встановлений на мобільному телефоні мобільний застосунок «Приват 24».

ОСОБА_7 , 22.08.2025 року о 19.46 год, знаходячись за адресою м.Марганець, провулок Ламаний 3, за допомогою мобільного телефону марки Oukitel моделі WP23 Pro, використовуючи відомості що стали йому відомі, а саме: логін та пароль від банківського рахунку потерпілого, здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», самочинно, без дозволу власника ОСОБА_9 здійснив вхід до його особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 у результаті чого йому стало відомо що на вказаному банківському рахунку НОМЕР_1 знаходились грошові кошти в розмірі 14175 грн. 68 коп.

Таким чином, ОСОБА_7 , 22.08.2025 року о 19.46 год., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи умисно, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, будучи обізнаним з користуванням послугами автоматизованих банківських систем, маючи злочинний намір, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем віддаленого доступу WEB-банкінгу АТ КБ «Приват Банк», з подальшою метою крадіжки чужого майна - грошових коштів, за допомогою мобільного телефону марки Oukitel моделі WP23 Pro з серійним номером WP23 Pro00039182, використовуючи відомості що стали йому відомі, а саме: логін та пароль від банківського рахунку потерпілого, здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», самочинно, без дозволу власника ОСОБА_9 здійснив вхід до його особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 .

ОСОБА_7 розповів ОСОБА_6 , що на банківському рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 знаходяться грошові кошти в сумі 14175,68 грн. та після чого у ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 виник умисел та таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_9

22.08.2025 приблизно об 19 год. 48 хвилин. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , реалізовуючи свій спільний злочинний умисел направлений на таємне викрадення грошових коштів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою застосунку «Приват 24» з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 об 19 год 48 хв здійснив перерахування грошових коштів в сумі 1000 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_12 .

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_6 попрохала ОСОБА_7 перерахувати з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_13 , та якою фактично користується ОСОБА_14 , грошові кошти в сумі 3300 грн., та відповідно до прохання ОСОБА_6 ОСОБА_7 о 20 год. 45 хв. здійснив перерахування з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 3300 грн на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_13 , якою фактично користується ОСОБА_14 .

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_9 , ОСОБА_15 в месенджері «Телеграм» домовився із невстановленою слідством особою, яка не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , про те, що він перерахує на банківську картку, яка належить ОСОБА_12 грошові кошти, а невстановлена слідством особа поверне частину перерахованих грошових коштів за вирахуванням комісії на банківську картку № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 о 22 год. 51 хв здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3015 грн на банківську картку № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_12 .

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 , о 22 год. 53 хв здійснив перерахування грошових коштів в сумі 600 грн на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_12 .

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 о 22 год. 54 хв здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3015 грн на банківську картку № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_12 .

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 о 22 год. 57 хв здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3015 грн на банківську картку № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_12 .

Після чого, невстановлена особа 22.08.2025 о 22:54, 22:55, 22:59 з банківської картки № НОМЕР_6 здійснила перерахування грошових коштів на картку № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 трьома транзакціями по 2900 грн кожна.

Таким чином, в період часу з 19 год. 48 хв. по 22 год 57 хв 22.08.2025 з банківської картки потерпілого ОСОБА_9 № НОМЕР_2 було викрадено грошові кошти на загальну суму 13945 грн., чим спричинено ОСОБА_9 шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.185 КК України , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в умовах воєнного стану. Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.361 КК України , як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за ч.4 ст.185 КК України , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

24 листопада 2025 року між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468,469, 472 КПК України.

Згідно угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисники обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України, обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні злочинів, виду та міри покарання, яке мають понести обвинувачені у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та обставини, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди та просила її затвердити, з приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаялася, підтримала угоду про визнання винуватості, просила її затвердити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та обставини, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просив її затвердити, з приводу вчинених кримінальних правопорушень щиро розкаявся, підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані всі вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим узгоджене в угоді покарання.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначили, що угода про визнання винуватості укладена відповідно до вимог і правил КПК України та КК України, також просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим узгоджене в угоді покарання.

Потерпілий ОСОБА_9 надав заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що добровільно надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, завдана шкода відшкодована в повному обсязі, просив призначити узгоджене покарання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є не тяжким та тяжким злочинами, у вчиненому щиро розкаялись, відшкодували матеріальну шкоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачені розуміють права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ч.1, ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Судом встановлено, що умови угод відповідають вимогам та правилам КПК України та КК України, що відсутні умови, які суперечать інтересам суспільства чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно ст.66 КК України, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, які щиро розкаялися, відшкодували завдану шкоду потерпілому, сприяли розкриттю злочину, раніше не судимі, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають, суд вважає, що узгоджена міра покарання буде необхідною і достатньою для їх виправлення та попередження нових злочинів. Тому суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , із призначенням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 узгодженого сторонами покарання.

Керуючись ст.ст. 373-376, 395, 468-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити, укладену 24.11.2025 року угоду про визнання винуватості між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні від 27.08.2025 за № 42025042100000108.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням , призначити їй іспитовий строк 2 роки.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України та призначити йому покарання:

за ч.4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

за ч.1 ст. 361 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням , призначити йому іспитовий строк 2 роки.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: СД-диск із написом 1802/25 103/29-29/930; СД-диск із написом вх 666 від 23.09.25; СД-диск із написом 103.29-38/771 БТ 18.02/25, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки Oukitel моделі WP23 Pro та коробка від нього, які знаходяться на зберіганні у потерпілого - залишити потерпілому ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертизи № 2387/25 від 8 вересня 2025 року в сумі 400 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченим та прокурору, захисникам копія вироку вручається негайно після його проголошення, потерпілому – направляється поштою.

Суддя: ОСОБА_1