Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №205/18739/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/18739/25

Номер провадження3/205/526/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№523806 від 26.11.2025.

Згідно вказаного протоколу 26.11.2025 о 02:54 за адресою: м.Дніпро, вул.Кайдакський міст, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD FIESTA НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив за допомогою руки, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушив п.8.9 Правил дорожнього руху.

До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою на доведення його вчинення долучено рапорт т.в.о. заступника командира роти 4 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про те, що в радіоефір було отримано інформацію від екіпажу Легіон 423 про невиконання водієм автомобіля FORD FIESTA НОМЕР_1 вимоги про зупинку, яку поліцейський здійснив, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце зупинки, та поїхав з місця зупинки. Пізніше було виявлено вказаний транспортний засіб та встановлено водія ОСОБА_1 , який повідомив, що не бачив, як його зупиняють.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 26.11.2025 вночі він їхав по Кайдакському мосту, на початку мосту його зупинили працівники поліції, яким він показав свої документи та поїхав далі по правій смузі проїзної частини в напрямку мкрн.Червоний Камінь м.Дніпро. В цей час він побачив, як на мосту зліва направо йому назустріч біжать два чоловіки, міст у цей час не був освітлений. В руках у одного чоловіка був лише ліхтар, жезлу або світловідбивного елементу не бачив, та не думав, що вони його зупиняють. Пізніше його зупинили працівники патрульної поліції в іншому місці та повідомили, що він не виконав вимогу про зупинку. Винним себе не визнає, наполягає на тому, що Правила дорожнього руху не передбачають подачу сигналу зупинки сигналом ліхтаря білого кольору.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно вимог ч.1 ст.122-2 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Пунктом 8.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, урегульовано, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

В судовому засіданні досліджено наданий працівниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області диск із відеозаписом бодікамер працівників патрульної поліції №469360 (початок 26.11.2025 о 02:36, завершення о 02:57), №470587 (початок 26.11.2025 о 03:10, завершення о 03:23), № 473046 (початок 26.11.2025 о 03:09, завершення о 04:33).

На відеозаписі №469360 о 02:56 видно, як працівник поліції перетинає крайню ліву та середню смуги проїзної частини та, тримаючи у правій руці ліхтар із миготливим світлом білого кольору, піднімає руку із ліхтарем угору та направляє світло назустріч руху автомобіля, що рухається по крайній правій смузі проїзної частини. Ліва рука працівника поліції розташована вздовж тіла. Після цього автомобіль зупиняється, водій через вікно повідомляє про те, що вже показував документи, та продовжує рух автомобіля. На інших відеозаписах зафіксовано процес складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та проходження водієм медичного огляду у медичній установі.

Таким чином, на відео зафіксовано, як працівник поліції подає сигнал, не передбачений вимогами п.8.9 Правил дорожнього руху, при цьому лівою рукою працівник поліції жодних сигналів не подає, на транспортний засіб та місце зупинки не вказує, як зазначено у протоколі про адміністративне парвопорушення.

Аналіз положень п.8.9 Правил дорожнього руху дає підстави стверджувати, що поліцейський повинен подавати сигнали зрозумілим способом — за допомогою сигнального диска, спеціального табло, жесту руки або використання проблискових маячків, спеціального звукового сигналу. Неформальні або неоднозначні команди не є підставою для зупинки, та водій має право не реагувати на такі сигнали, якщо вони не відповідають встановленим нормам.

Отже, у даному випадку водій транспортного засобу ОСОБА_1 не отримував від поліцейського передбачених п.8.9 Правил дорожнього руху сигналів, які б означали вимогу про зупинку транспортного засобу, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а саме порушення таких вимог.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП

Керуючись ст.7, 38, ст.247, 251, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно