Рішення від 18 грудня 2025 р. у справі №201/10348/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10348/25

Провадження № 2/201/4691/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання — Парімончіка Б.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення батьківства.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у період з жовтня 2020 року по квітень 2022 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_2 . Між ними були відносини як чоловіка та дружини, вони вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися один про одного, проводили спільно час, спілкувалися з родичами та спільними друзями. Увесь час вони проживали за місцем реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання у них народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було зроблено актовий запис № 700 від 28 липня 2021 року.

Дитину позивач зареєструвала на своє прізвище в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, а ім`я та по-батькові батька вказали справжні з її слів, оскільки на той час шлюбні стосунки між нею та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку органами ДРАЦС зареєстровані не були.

Через зайнятість на роботі ОСОБА_2 не встиг подати до органів ДРАЦС заяву про визнання батьківства, тобто у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 28 липня 2021 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_1 . ОСОБА_2 як під час вагітності позивача, так і після народження дитини, визнавав, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його сином.

Він супроводжував ОСОБА_1 під час візитів у жіночу консультацію, після повернення з пологового будинку приймав активну участь у вихованні та утриманні їх спільного сина, дарував йому подарунки, вітав зі святами, проводив з ним час, що підтверджується їх спільними фотознімками.

У зв`язку з повномасштабним російським вторгненням на територію України, 08.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та, незважаючи на територіальну віддаленість від сім`ї, ОСОБА_2 продовжував допомагати матеріально ОСОБА_1 та їх спільному сину, регулярно спілкувався з ними по телефону.

28 квітня 2022 року батько ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав з ІНФОРМАЦІЯ_3 «Сповіщення сім`ї № 10» від 28.04.2022 року вих. № 1/1707, у якому зазначено, що його син головний сержант ОСОБА_2 , зник безвісти 27 квітня 2022 року, обставини з`ясовуються військовою частиною. У даному сповіщені також зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.

Однак юридично ОСОБА_2 не є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, як зазначено вище, до зникнення безвісти не встиг подати відповідну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, а наразі без рішення суду підтвердження між ними родинних відносин та встановлення факту батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 є неможливим.

З наведених підстав позивач просила встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець м. Дніпропетровська (Самарський район) є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-7).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2025 року вищевказану позовну заяву розподілено судді Куць О.О. (а.с.78).

Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання (а.с. 86).

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 вказувала, що розуміючи необхідність захисту інтересів сина ОСОБА_2 , визнає позовні вимоги в частині встановлення того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець м. Дніпропетровська (Самарський район) є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник — адвокат Бочкарь Р.В. позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що під час спільного проживання у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було зроблено актовий запис № 700 від 28 липня 2021 року (а.с.17).

Дитина зареєстрована в порядку ст. 135 СК України.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 28 липня 2021 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_1 (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього (а.с. 19).

З ОСОБА_3 ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 21 січня 2016 року. Шлюб розірваний рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27 червня 2019 року (а.с.63-65). Від шлюбу останні мають дитину — ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.61).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був призваний на військову службу.

Згідно «Сповіщення сім`ї № 10» від 28.04.2022 року вих. № 1/1707, направленим ІНФОРМАЦІЯ_3 головний сержант ОСОБА_2 , який проходив службу у військовій частині № НОМЕР_3 , зник безвісти 27 квітня 2022 року, обставини з`ясовуються військовою частиною. У даному сповіщені також зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку (а.с.25).

Згідно висновку судового експерта-імунолога відділення судово-біологічних експертиз та досліджень ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 3085-МГ від 27.12.2024 року молекулярно-генетичним аналізом встановлено співпадіння генетичних ознак Y хромосом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що свідчить про належність досліджених осіб одному чоловічому роду (спадковість по чоловічій лінії). Таким чином, дитина ОСОБА_5 може бути кровним родичем по батьківській лінії (можливо онуком) ОСОБА_4 (а.с.24).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою. яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 травня 2007 року у справі «Jevremoviс v. Serbia» зазначив, що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, висновок експерта № 3085-МГ від 27.12.2024 року, пояснення сторін, зміст долученого до позовної заяви листування позивача з ОСОБА_2 , зміст свідоцтва про народження дитини, в якому міститься збіг ім`я та по батькові відповідача 1 в графі «батько», суд вважає, що наявні правові підстави для висновку, що ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Будь-яких доказів на спростування даного факту матеріали справи не містять.

Відтак позов підлягає задоволенню.

керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення батьківства – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець м. Дніпропетровська (Самарський район) є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Суддя О.О.Куць