Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №161/10709/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10709/25

Провадження № 2-а/161/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.

секретаря Вегери Д.В

з участю представника позивача – Чабана Р.Л.,

представника відповідача – Муляра С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу держаного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов мотивує тим, що отримав постанову від 27.05.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.122-2 ч.2 КУпАП, а саме: за невиконання ним вимог уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку 02.05.2025 року автомобіля Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_1 , що зафіксовано на портативний відеореєстратор.

При розгляді справи він вказав, що дійсно керував даним транспортним засобом, як несподівано із-за великогабаритного авто з`явилась особа схожа на посадову особу Укртрансбезпеки і махала предметом схожим на сигнальний диск. Зазначає, що вказана ділянка дороги була заставлена вантажним транспортом і це унеможливлювало належну оглядовість і не створювало безпечних умов для зупинки.

Крім цього, на початку ділянки дороги стояв екіпаж поліції, однак сигналів про зупинку від них не було. Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вважає, що відповідач при винесенні постанови вчинив неправильно та з порушенням норм закону.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та доводи представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У статті 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом з`ясовано, що 27.05.2025 року в.о. начальника відділу держаного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.122-2 ч.2 КУпАП, а саме: за невиконання ним вимог уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку 02.05.2025 року о 12.48 год. на 171 км а/д М-19 автомобіля Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_1 , що зафіксовано на портативний відео реєстратор(а.с. ).

Згідно ч.2 ст.122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання вимог уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно письмових пояснень та змісту позовної заяви з`ясовано, що ОСОБА_1 не погодився із доводами відповідача та вказує, що представник відповідача намагався його зупинити з порушення вимог закону та створюючи небезпеку для руху транспорту на вказаній вище ділянці дороги. Проте, дані твердження і доводи представника позивача спростовуються наявними письмовими доказами в матеріалах справи, а також відеофіксацією інкримінованого порушення, з якого чітко вбачається невиконання позивачем вимоги про зупинку, яку було зроблена завчасно і на ділянці дороги з належною оглядовістю.

Транспортний засіб, який стояв в напрямку руху керованого позивачем авто не заважав завчасно помітити працівника Укртрансбезпеки, який подавав сигнал про зупинку.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, надані представником відповідача докази повністю підтверджують інкриміноване порушення Правил дорожнього руху та спростовують зазначені в позовній заяві та повідомлені представником позивача обставини.

Таким чином, за наведених обставин суд приходить до висновку, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.122-2 КУпАП, доказів неправомірного чи необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності суду не представлено, а тому приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 192, 211, 238 ч. 1 п. 1, 241-246, 248, 256, 286, 293, 295, 297 КАС України; суд, -

У Х ВА Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу держаного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27.05.2025 року та накладення штрафу за ст.122-2 ч.2 КУпАП в розмірі 51 000 грн. - відмовити.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складений 12 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк