Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №160/36636/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокуСправа № 160/36636/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49128, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Кондратюка Юрія, будинок 108 ЄДРПОУ 44896456) про визнання протиправними дій

УСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якій просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича щодо повернення виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 19.12.2025 № 79788862/9;

- зобов`язати відповідний орган ДВС прийняти виконавчий лист у справі № 160/15487/25 до виконання та відкрити виконавче провадження.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з метою примусового виконання судового рішення останній подав до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби (через Електронний судовий кабінет) заяву про відкриття виконавчого провадження разом з: електронним виконавчим листом; протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису судді, який підтверджує дійсність та належність підпису, проте 19 грудня 2025 року старшим державним виконавцем Кравченком Є.С. було винесено повідомлення № 79788862/9 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю електронного підпису судді.

Позивач вважає такі державного виконавця протиправними , оскільки направлені на виконання документи містили електронний підпис судді та, на думку позивача, державний виконавець поставив під сумнів справжність судового виконавчого документа, сформованого в державній інформаційній системі, у зв`язку із чим остання звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою від 29 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначив проведення судового засідання на 15 січня 2026 року о 14:00 год.

05.01.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказав, що постановою старшого державного виконавця від 19.12.2025 № 79788862, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження №79788862, виконавчий лист №160/15487/25 від 28.11.2025 не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: безпосередньо файл виконавчого листа не містить графічної позначки щодо його підписання кваліфікованим електронним підписом судді.

Отже, оскільки виконавчий документ не містить графічної позначки щодо його підписання кваліфікованим електронним підписом судді, вважаємо позовну заяву незаконною і необґрунтованою, а дії виконавця такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

05.01.2026 року позивач подав відповідь на відзив, де підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Суд переніс розгляд справи на 20.01.2026 року.

Згідно з ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, ветераном військової служби, має встановлену інвалідність ІІІ групи, набуту під час проходження військової служби, на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 72/25/799/Р від 11.03.2025 та довідки ВЛК № 1024 від 13.11.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 160/15487/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 в оформленні пенсії за інвалідністю ОСОБА_1 , що викладена в листі від 19.05.2025р. № ф/3512.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 року разом з доданими до неї документами з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог – відмовлено.

28 листопада 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 160/15487/25 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 року разом з доданими до неї документами з урахуванням висновків суду.

Виконавчий лист було сформовано в електронній формі в системі «Електронний суд» та отримано позивчаем через Єдину судову інформаційно телекомунікаційну систему (ЄСІТС).

Позивач подав до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби (через Електронний судовий кабінет) заяву про відкриття виконавчого провадження разом з мною було подано до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби (через Електронний судовий кабінет) заяву про відкриття виконавчого провадження разом з електронним виконавчим листом та протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису судді, який підтверджує дійсність та належність підпису.

19 грудня 2025 року старшим державним виконавцем Кравченком Є.С. виніс повідомлення № 79788862/9 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для повернення старшим державним виконавцем Кравченком Є.С. зазначив, що виконавчий документ: «не відповідає вимогам статті 4 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв`язку з відсутністю електронного підпису судді».

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно повернення виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання та просить скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 19.12.2025 № 79788862/9, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання регламентовано нормами ст. 373 КАС.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Згідно з ч. 3 ст. 373 КАС виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 КАС протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у ч. 3 цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

Частиною 9 ст. 373 КАС визначено, що Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України.

14 червня 2022 року Державна судова адміністрація України та Міністерство юстиції України видали спільний наказ № 177/2370/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів» (далі Наказ № 177/2370/5).

Пунктом 1 цього наказу затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

Відповідно до п. 2 Наказу № 177/2370/5 органам державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України та які забезпечують реалізацію державної політики у відповідній сфері, у двомісячний термін з дня набрання чинності цим наказом доручено надіслати до Державної судової адміністрації України, зразки форм виконавчих документів та узгодити порядок їх заповнення.

Пунктом 3 Наказу № 177/2370/5 на Державну судову адміністрацію України покладено обов`язок:

1) спільно з Міністерством юстиції України до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів (далі Реєстр) забезпечити затвердження протоколу або укладення договору про інформаційну взаємодію між Реєстром та автоматизованою системою виконавчого провадження;

2) до початку функціонування Реєстру забезпечити прийняття з органами державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України та які забезпечують реалізацію державної політики у відповідній сфері, спільних рішень, які оформлюються окремими протоколами або договорами про інформаційну взаємодію між Реєстром та інформаційними системами зазначених органів за погодженням з Міністерством юстиції України.

Пунктом 5 Наказу № 177/2370/5 визначено, що до запровадження Реєстру виконавчі документи можуть пред`являтися до виконання в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України, відповідно до ст. 4 Закону № 1404.

Згідно з п. 6 Наказу № 177/2370/5 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім п. 1 цього наказу, який набирає чинності через 30 днів із дня опублікування повідомлення про початок функціонування Реєстру в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України.

Наказ № 177/2370/5, крім його п. 1, набрав чинності 23 червня 2022 року.

Згідно з пп. 18.1 пп. 18 п. 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин КАС передбачав можливість видачі виконавчого листа в одній з двох форм: 1) в паперовій або 2) в електронній.

При цьому КАС не містить норм, які б забороняли видачу виконавчих листів в електронній формі на виконання рішень суду у певних категоріях справ, або в залежності від застосованого способу захисту порушеного права, або в залежності від суб`єкта, до повноважень якого належить виконання рішення, тощо.

Аналіз наведених вище норм КАС зумовлює висновок, що, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, за будь-яким судовим рішенням, яке набрало законної сили і підлягає виконанню, може бути виданий виконавчий лист в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон України № 1404-VIII) виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довічні послуги».

Отже, ч. 3 ст. 4 Закону № 1404 також прямо передбачає можливість видачі виконавчого документа у формі електронного документа.

Суд встановив що позивач додатково надав окремий файл з результатами перевірки кваліфікованого електронного підпису, а саме: протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, з якого видно, що: електронний підпис є чинним; цілісність електронного документа не порушена; підписувачем є суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду; підпис скріплений кваліфікованою позначкою часу.

Отже, факт підписання виконавчого листа суддею підтверджений належними та допустимими доказами.

Графічна позначка підписання суддею кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – це не візуальний «малюнок», а вбудовані в електронний документ метадані (інформаційні дані), які засвідчують його автентичність та ідентифікують суддю, використовуючи його сертифікований ключ; візуально це може бути штамп з інформацією про підпис у програмах для перегляду PDF (як-от «Дія» або спеціалізовані), що підтверджує наявність юридично значущого електронного підпису, який діє як обов`язковий реквізит.

Отже, "графічна позначка" – це не малюнок, а технічний маркер, що підтверджує наявність дійсного КЕП судді, який забезпечує незмінність змісту документа та ідентифікацію підписувача.

Твердження відповідача стосовно відсутності на виконавчому листі «графічної позначки підпису» не приймаються судом до уваги, оскільки зводяться виключно до формального та довільного тлумачення закону, що не підтверджується чинним законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що належним захистом прав позивача буде визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича щодо повернення виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 19.12.2025 № 79788862/9.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти виконавчий лист у справі № 160/15487/25 до виконання та відкрити виконавче провадження, суд зазначає про таке.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача потворно розглянути заяву позивача від 10.12.2025 року про прийняття до примусового виконання виконавчий лист № 160/15487/25 виданого 28.11.2025 року та відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49128, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Кондратюка Юрія, будинок 108 ЄДРПОУ 44896456) про визнання протиправними дій – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича щодо повернення виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання;

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 19.12.2025 № 79788862/9.

Зобов`язати Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 року про прийняття до примусового виконання виконавчий лист № 160/15487/25 виданого 28.11.2025 року та відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук