Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №140/11799/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/11799/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Шумський Борис Анатолійович, в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернувся з позовом, з врахуванням уточнення позовних вимог, до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – в/ч НОМЕР_2 , відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дня виключення зі списків особового складу; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дня виключення зі списків особового складу військової частини, та за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 у період з 27.07.2010 по 01.08.2025 та у зв`язку зі звільненням з військової служби 03.09.2025 звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Відповідач 1 надав Довідку №5 від 24.09.2025 про вартість речового майна та нарахування компенсації, що належить до видачі в повному обсязі з настання права на отримання цього майна до дня виключення із списків в/ч НОМЕР_1 звільнений в запас за підпунктом «г» (перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) підполковнику ОСОБА_1 у якій загальна сума компенсації вартості за неотримане речове майно становить 78 532,28 грн.

При розрахунку суми компенсації протиправно застосував пропорційний підхід, тобто нарахував компенсацію не за повною вартістю майна, а лише за частину терміну його носіння.

Переконаний, що відповідачі протиправно нарахували грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в неповному розмірі, пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дня виключення позивача зі списків військової частини, та не застосував при розрахунку закупівельну вартість майна станом на 1 січня року звільнення, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 19).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.11.2025 представник відповідача 1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що до своєї заяви від 03.09.2025 позивачем довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі, додано не було, лише зазначено прохання про видачу йому такої довідки.

Відповідач 1 фізично не міг видати ОСОБА_2 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі у зв`язку зі звільненням з військової служби та за отриманням такої йому варто було звернутись до командира в/ч НОМЕР_2 , однак відомості про таке звернення в матеріалах позовної заяви відсутні.

Окрім того, під час здавання справ та посади позивачеві посадовими адміністративного відділу штабу відповідача в усній формі пропонувалось звернутись до командира в/ч НОМЕР_2 для отримання такої довідки, однак він повідомив про відсутність наміру в її отриманні.

Листом від 25.09.2025 №2105/1955 командир в/ч НОМЕР_2 доповів про виконання вимог доручення №1157/18072 та надав докази надсилання позивачеві довідки-розрахунку №5 від 24.09.2025 про вартість речового майна та нарахування грошової компенсації, що належить до видачі ОСОБА_1 (арк. спр. 22-24).

Представник позивача у відповіді на відзив від 10.11.2025 підтримав позицію, викладену в позові та додав, що відсутність у відзиві будь-яких заперечень щодо суті розрахунку свідчить про те, що в/ч НОМЕР_2 фактично визнає незаконність застосованого ними (або в/ч НОМЕР_2 за його дорученням) пропорційного нарахування (арк. спр. 34-35).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 19).

На адресу суду 14.11.2025 від представника відповідача 1 надійшли заперечення у яких зазначено, що для реалізації права позивача на отримання грошової компенсації неотриманого речового майна він мав би звернутися до відповідача повторно з відповідною заявою та додати до неї отриману ним довідку №5 від 24.09.2025 в/ч НОМЕР_2 .

Також позивача було звільнено в запас без права носіння військової форми одягу слід дійти висновку, що в/ч НОМЕР_2 на законних підставах нарахувала грошову компенсацію за належне йому речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини (арк. спр. 53-55).

У додаткових поясненнях від 18.11.2025 представник ОСОБА_1 зазначив, що аргументи в/ч НОМЕР_1 щодо строку та форми звернення позивача є маніпулятивними та суперечать обов`язку самої військової частини провести повний розрахунок у день звільнення (арк. спр. 63-64).

Відповідач 2, в/ч НОМЕР_3 , правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач 2 пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 у період з 27.07.2010 по 01.08.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_4 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2025 №237 був звільнений з військової служби в запас та виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення в/ч НОМЕР_2 з 01.08.2025 (зворот арк. спр. 8-9).

Позивач 04.09.2025 направив за допомогою поштового відправлення до в/ч НОМЕР_1 заяву від 03.09.2025 із прохання виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (арк. спр. 10).

Відповідачем 2 на адресу позивача направлено довідку-розрахунок №5 від 24.09.2025 про вартість речового майна та нарахування грошової компенсації, що належить до видачі в повному обсязі з настанням права на отримання цього майна до дня виключення зі списків в/ч НОМЕР_5 звільнених в запас за підпунктом «г» (перебування на утриманні у військослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) із приміткою «без права носіння військової форми» (зворот арк. спр. 10-11).

Позивач, уважаючи бездіяльність відповідачів, щодо нарахування та виплати компенсації вартості за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дня виключення зі списків особового складу протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

гідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначаються Законом України від 12.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі – Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 цього Закону).

Абзацом другим пункту 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який набув чинності 22.03.2016 (далі - Порядок №178).

Як визначено пунктом 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби.

Пунктом 4 Порядку №178 установлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з вказаним додатком в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі вказується військове звання, прізвище, ініціали; повинно бути зазначено: порядковий номер, найменування речового майна, одиниця виміру, рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна, кількість предметів, вартість за одиниця, сума грошової компенсації.

Таким чином, Порядком №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Довідка саме з вказаними відомостями відповідно до пункту 4 Порядку №178 є підставою для видання наказу щодо виплати грошової компенсації військовослужбовцям.

Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що при звільненні військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на 1 січня поточного року, що вказано у пункті 5 Порядку №178.

При цьому суд відзначає, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от визначивши вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Як вбачається з копії довідки-розрахунку від 26.09.2025 №5 про вартість речового майна та нарахування грошової компенсації, що належить до видачі в повному обсязі з настанням права на отримання цього майна до дня виключення зі списків в/ч НОМЕР_5 звільнених в запас за підпунктом «г» (перебування на утриманні у військослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) підполковнику ОСОБА_1 (зворот арк. спр. 10-11).

Водночас з вказаної копії довідки видно, що сума до компенсації за окремими назвами речового майна є меншою, ніж їх реальна вартість станом на 01.01.2025, що сторонами не заперечується.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до вказаної довідки за окремими назвами речового майна до компенсації визначена не ціна нового предмета, а визначена сума до компенсації, яка зменшена в залежності від часу носіння.

Таким чином, відповідачем проведено розрахунок з порушенням пункту 5 Порядку №178, оскільки вказаним пунктом визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку №178.

Суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов висновку про те, що проведене позивачу нарахування та виплата грошової компенсації за неотримане ним речове майно не відповідає порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при нарахуванні грошової компенсації відповідач застосував пропорцію часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначає Інструкція №232.

Відповідно до пункту 4 розділу III Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу (крім курсантів ВВНЗ, військовослужбовців строкової служби та військових ліцеїв), які проходили військову службу, нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас без права носіння військової форми одягу за речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини.

У разі дострокового звільнення осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, у зв`язку із скороченням штатів, хворобою та за сімейними обставинами таке утримання не проводиться. Військовослужбовці забезпечуються речовим майном, яке не було отримане впродовж служби, право на отримання якого настало, або їм виплачується грошова компенсація за цінами, що діють на час звільнення.

Однак, суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки саме Порядком №178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, відтак дії відповідача 2 щодо нарахування та виплати при звільненні позивача компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини є протиправними.

При цьому, суд уважає, що у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, наявний обов`язок дотримуватись вимог Закону №2011-ХІІ та Порядку №178 для уникнення звуження обсягу прав позивача як військовослужбовця.

Суд зауважує, що з довідки-розрахунку №5 від 24.09.2025 видно, що в/ч НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_2 та саме відповідач 2 здійснює нарахування та виплату компенсації вартості за неотримане речове майно.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відповідачем 2 було порушено право позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2025.

Отже, вказані дії відповідача 2 суд оцінює як такі, що не відповідають нормативному регулюванню цих правовідносин і не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України в сфері соціального захисту військовослужбовців.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

На необхідність врахування вартості майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату компенсації за речове майно, тобто застосування саме положень пункту 5 Порядку №178, вказав Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі №380/2458/20, від 17.03.2020 у справі №815/5826/16 та застосував Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.12.2025 у справі №140/9543/24.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Тому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправних дій в/ч НОМЕР_2 щодо нарахування при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини та зобов`язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2025, з урахуванням виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_8 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович