Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №140/12962/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12962/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (далі – ПАТ «Електротермометрія», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 184 944,40 грн в дохід бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг по:

земельному податку з юридичних осіб в сумі 169 009,80 грн (з врахуванням переплати в сумі 853,72 грн), який виник внаслідок самостійно поданих платником розрахунків земельного податку №9033425185 від 19.02.2024 в сумі 17 436,06 грн по терміну сплати 30.12.2024, 30.01.2025; уточнений розрахунок №9154793978 від 10.06.2024 в сумі 1 245,09 грн по терміну сплати 30.12.2024, 30.01.2025; №9010625387 від 28.01.2025 в сумі 15 005,87 грн по терміну сплати 03.03.2025, 31.03.2025, 30.04.2025, 30.05.2025, 30.06.2025, 30.07.2025, 01.09.2025, 30.09.2025. Разом із тим донарахована штрафну санкцію, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0018664040615 від 17.06.2025 в сумі 1 953,49 грн, а також нараховано пеню в сумі 10 500,75 грн на підставі статті 129 ПК України;

податку на доходу фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 5 995,87 грн, який виник внаслідок застосування статті 129 ПК України щодо донарахування пені в сумі 5 995,87 грн;

військовий збір в сумі 9 938,72 грн, який виник внаслідок застосування статті 129 ПК України щодо донарахування пені в сумі 9 938,72 грн.

З метою погашення відповідачем податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 22.08.2024 №0008915-1304-0320, однак податковий борг не був погашений.

З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1-2).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 29).

Вказана ухвала 10.11.2025 направлена відповідачу за допомогою підсистеми «Електронний суд» та 12.11.2025 документ було доставлено до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк. спр. 31).

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Згідно довідки про наявність податкового боргу, за відповідачем станом на 21.10.2025 рахувалась заборгованість: зі сплати земельного податку з юридичних осіб на суму – 169 009,80 грн; зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати – 5 995,87 грн та зі сплати військового збору – 9 938,73 грн (арк. спр. 3-4).

У відповідності до розрахунку новоствореного боргу (арк. спр. 5-7), за відповідачем наявний борг по:

зі сплати земельного податку з юридичних осіб, у зв`язку із самостійно поданими розрахунків земельного податку №9033425185 від 19.02.2024 в сумі 17 436,06 грн по терміну сплати 30.12.2024, 30.01.2025; уточнений розрахунок №9154793978 від 10.06.2024 в сумі 1 245,09 грн по терміну сплати 30.12.2024, 30.01.2025; №9010625387 від 28.01.2025 в сумі 15 005,87 грн по терміну сплати 03.03.2025, 31.03.2025, 30.04.2025, 30.05.2025, 30.06.2025, 30.07.2025, 01.09.2025, 30.09.2025 (арк. спр. 9-14). Разом із тим донарахована штрафну санкцію, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0018664040615 від 17.06.2025 в сумі 1 953,49 грн (арк. спр. 15-16), а також нараховано пеню в сумі 10 500,75 грн на підставі статті 129 ПК України;

податку на доходу фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 5 995,87 грн, який виник внаслідок застосування статті 129 ПК України щодо донарахування пені в сумі 5 995,87 грн;

військовий збір в сумі 9 938,72 грн, який виник внаслідок застосування статті 129 ПК України щодо донарахування пені в сумі 9 938,72 грн.

Наявність наведеного боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника податків за відповідними платежами (арк. спр. 19-24).

У зв`язку із виникненням податкового боргу у ПАТ «Електротермометрія», контролюючим органом винесено податкову вимогу від 22.08.2024 №0008915-1304-0320 (арк. спр. 8), яка була надіслана позивачем за адресою реєстрації відповідача, однак остання була вручена 30.08.2024 (зворот арк. спр. 8).

З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області, керуючись підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 ПК України, звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Так, як вище встановлено судом, податковий борг в результаті самостійного нарахованих розрахунків земельного податку.

Положеннями пункту 285.1 статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно із пунктом 285.2 статті 285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018664040615 від 17.06.2025 суд зауважує, що в судовому порядку таке, станом на день розгляду справи, відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, грошове зобов`язання визначене таким податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.

Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..

З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу форми «Ю» від 22.08.2024 №0008915-1304-0320 на суму 43 333,98 грн, яка була надіслана у встановленому порядку за юридичною адресою відповідача та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення, вона була вручена 30.08.2024 (арк. спр. 8).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України визначено, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 ПК України», яким затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі – Порядок №1244).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 ПК України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Також суд зауважує, що відповідач не заперечує щодо наявності податкового боргу та здійснює дії для його погашення.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 184 944,40 грн, доказів сплати даної суми відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому адміністративний позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків та за рахунок готівки, що належить ПАТ «Електротермометрія» коштів для погашення вказаного податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 00225644) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» податковий борг в сумі 184 944,40 грн (сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович