Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №510/1847/25 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/717/26

Справа № 510/1847/25

19 січня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін – ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшло права власності на мисливські гладкоствольні рушниці «ИЖ-18» 12 калібру та «JAGUAR» 12 калібру.

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення із позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, направили до суду заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 жовтня 2023 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на мисливську гладкоствольну рушницю «ИЖ-18» 12 калібр, № НОМЕР_2 та мисливську гладкоствольну рушницю «JAGUAR», 12 калібр, № НОМЕР_3 .

За життя, ОСОБА_6 заповідального розпорядження не залишив, згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 82771860 від 03 жовтня 2025 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 заведена спадкова справа, свідоцтва про право на спадщину не видавались, тому спадкоємство здійснюється за законом.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що визначено ч. 1 ст. 1261 ЦК України.

Сторони входять до першої черги спадкоємців за законом та як вбачається з матеріалів спадкової справи, позивач ОСОБА_1 у строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що позивач від спадщини не відмовлялась, у строк передбачений ст. 1270 ЦК України, звернулась з заявою про прийняття спадщини у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, тому вважається такою що її прийняла, однак при зверненні до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що видано відповідну постанову.

Відповідач ОСОБА_5 , в свою чергу, скористався наданим йому правом ч. 1 ст. 1273 ЦК України та звернувся до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_6 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до нотаріальної контори не звертались, ніяких дій з прийняття спадщини не вчинили.

Крім того, факт прийняття спадщини підтверджується рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2024 року (справа № 510/1343/24) за яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що належали ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_6 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця можливості оформити своє право на спадщину, що визначено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом, що визначено ст. 328 ЦК України.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві позивач просила залишити судові витрати за нею, питання про стягнення судових витрат з відповідачів судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом право власності на мисливську гладкоствольну рушницю «ИЖ-18» 12 калібр, № НОМЕР_2 та мисливську гладкоствольну рушницю «JAGUAR», 12 калібр, № НОМЕР_3 , що належали ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова