Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №947/48/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/48/26

Провадження № 3/947/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ОД №752 від 05.12.2025 року, що надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, стрильця відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 року о 14:20 годині, стрілець 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у робочий час, під час здійснення заходів оповіщення громадян України за адресою: АДРЕСА_3 , застосував баллончик з препаратами сльозогінної та дратівної дії «ТЕРЕН - 4» по відношенню до військовозобов`язоного громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який рухався на велосипеді за вищевказаною адресою. Вищевказані дії були опубліковані у месенджері TELEGRAM за посиланням https//t.me/Оdessa_infonews/ НОМЕР_1 , що створило резонанс серед цивільного населення, що негативно вплинуло на імідж службових осіб ТЦК та СП та Збройних Сил України в цілому. У зв`язку з викладеним було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 172-12 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв`язку з чим був здійснений виклик ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду адміністративної справи на 20.01.2026 року на 09 годин 15 хвилин в будівлі Київського районного суду м. Одеси, що підтверджується довідкою про доставку SMS – повідомлень.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило. В матеріалах справи на а.с. №7 міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутністю, вину визнає.

Суд вважає, що ОСОБА_1 про виклик до Київського районного суду м. Одеси повідомлений належним чином, тому як повістку про SMS – повідомлення доставлено 02.01.2026 року о 11:29:47 годині своєю бездіяльністю позбавив себе можливості надати суду будь-які пояснення по даному адміністративному правопорушенню.

Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-14 КУпАП, не є обов`язковою.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що протокол складався у присутності ОСОБА_1 якому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України.

Суд вважає, що наявні у справі докази, які в ході судового засідання були ретельно перевірені та проаналізовані, повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, а тому сумнівів у доведеності його вини у суду, взагалі, не виникає.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 172-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Закону України „ Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Згідно з ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України „Про оборону України особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно абзацу 5 ст.1 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суд вважає, що дії старшого солдата ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 172-14 КУпАП, оскільки він вчинив перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду, що повністю доведено в суді.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 – визнання ним вини.

Підстав для застосування вимог ст.22 КУпАП суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, перебуваючи у громадському місці, де в денний час доби перебуває значна кількість людей.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу, що буде згідно ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, те що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на підставі ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", він підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.33-35, 40-1, ст.172-14 ч.2 КУпАП, ст.ст.268, 279, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-14 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UА518999980313050106000015744, ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Отримувач: ГУК Одеської області/м.Одеса/21081100) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 гривень.

На підставі ст.5 ч.1 п.12 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,військовослужбовця, під час виконання службових обов`язків, від сплати судового збору.

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов