Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №496/7639/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7639/25

Провадження № 2/496/952/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шаньшиній М.В.,

при секретарі судового засідання Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд збільшити розмір аліментів, стягнутий за рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.08.2018 року по справі №496/1511/18 прийнявши рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 8000 гривень від доходів ОСОБА_2 , з моменту подання позовної заяви до моменту досягнення дитиною граничного віку, до якого можливе стягнення аліментів, або настання інших передбачених законом підстав, з яких стягнення аліментів припиняється.

Свій позов позивач мотивувала тим, що сторони мають спільну дитину, яка наразі проживає з позивачем. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13.08.2018 року по справі 496/1511/18 стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1800 гр. щомісячно до повноліття. 12.04.2025 року позивачу стало відомо про зміну обставин, які суттєво впливають на можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки відповідач наразі проходить військову службу, має статус учасника бойових дій та отримує підвищене грошове забезпечення, у тому числі преміальні виплати, що свідчать про зростання його доходів. Відповідач добровільно не бажає сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж стягується за раніше прийнятим рішенням суду, тоді як дитина потребує витрат на утримання і раніше стягнутий розмір аліментів не забезпечує належний фізичний, соціальний та духовний розвиток дитини.

Відповідач в судовому засіданні позовну заяву визнав частково, зазначивши, що в нього на утриманні є друга дитина, на яку він сплачує також аліменти, та він може сплачувати в розмірі 4000 грн. також відповідач повідомив суду, що він наразі є військовослужбовцем та отримує заробітну плату у розмірі 20500 грн.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримала частково та погодилась, щодо збільшення аліментів до 5000 грн. та пояснила, що дитина потребує постійного лікування, у дитини порок серця.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13.08.2018 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тверді грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного мінімуму, починаючи з дня подання позову, тобто з23.04.2018 року та до повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є спільна дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 зареєстрованого Біляївським міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №364 від 19.08.2020 року.

Як вбачається з копії корінця медичного висновку №36 на дитину з інвалідністю віком до 18 років від 21.05.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання ВВС- стеноз дисплатичного клапана легеневої артерії І ступені з помірною дисплатацією стовбура ЛА.

Відповідно до ст.ст.13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно якого що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про те, що стягнуті з відповідача аліменти за рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/1511/18 від 13.08.2018 року у розмірі 1800 грн на дитину є недостатніми, оскільки вказаний розмір аліментів суперечать положенням СК України про те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та в силу свого віку діти потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища позивача та ставить її у скрутне матеріальне становище.

Зміна розміру стягнутих аліментів не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу та розміру стягнення аліментів, так і інтересам їхніх спільних дітей. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

На підставі викладеного та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 4000 грн., беручи до уваги той факт, що відповідачем була визнана частково позовна заява.

Також при визначенні суми, суд врахував матеріальне становище відповідача, що він проходить військову службу, має стабільний дохід та має неповнолітню дитину, яку також утримує. Суд врахував що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання з народження, тому вважає, що аліменти у розмірі 4000 грн. є достатньою для утримання дитини.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину – задовільнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.08.2018 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн (чотирьох тисяч) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя М.В. Шаньшина